Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 19 березня 2024 року

у справі № 643/8436/18

Кримінальна юрисдикція

Щодо вчинення шахрайства внутрішньо переміщеною особою у зв'язку з відсутністю у неї права на отримання соціальної допомоги

ФАБУЛА СПРАВИ

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК, та виправдано.

За результатами апеляційного перегляду, вироком апеляційного суду вирок місцевого суду скасовано. ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК (в редакції станом на момент вчинення кримінального правопорушення), та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі ст. 49 та ст. 74 КК ОСОБА_7 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

ОЦІНКА СУДУ

Неповідомлення (незазначення) відомостей про наявність нерухомого майна як спосіб отримання соціальних виплат (допомоги) є одним із різновидів обману, що характеризується документальною (письмовою) формою та проявляється через пасивну поведінку особи, котра не повідомляє обов'язкової за законом інформації.

Грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується актом технічного стану (п. 6 чинного на момент вчинення кримінального правопорушення Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року №505).

ВИСНОВКИ: засуджена не мала права на отримання допомоги у зв`язку із набуттям у власність житлового приміщення. Попри цей факт після вказаної дати засуджена двічі звернулася до органу соціального захисту із заявами про продовження виплати їй допомоги та не повідомила про наявність у неї на праві власності квартири, що виключало би продовження їй виплати соціальної допомоги.

Самі ж формуляри заяв містили у своєму змісті графу «Інформація щодо наявності у будь-кого з членів сім`ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції», однак засуджена під час їхнього заповнення надала негативну відповідь щодо наявності в неї відповідного житла.

Наведене свідчить про те, що засуджена шляхом обману заволоділа грошовими коштами з державного бюджету і діяла при цьому з прямим умислом.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ВПО, склад шахрайства, умови виплати державної допомоги, злочини проти власності