Злочини: поняття, види, визначення та ступінь відповідальності
Як зрозуміти, що таке злочин? Якими вони бувають, в залежності від умов та обставин скоєння? Якою є відповідальність за них? Отримуйте про це найсвіжішу інформацію на сторінках ✩ZakonOnline✩!
Злочин: базові визначення та характерні ознаки
В чинному Кримінальному кодексі України чітко визначено, що таке злочин, та детально описані його різновиди, а також способи визначення та ступінь відповідальності. В узагальненому понятті злочин — це суспільно небезпечне діяння (або бездіяльність), що описане в кримінальному законодавстві. Він може спричиняти шкоду як суспільству в цілому чи державі, так і окремим фізичним чи юридичним особам.
Виділяють ряд ознак, притаманних будь-якому злочину:
- Небезпека для суспільства.
- Кримінальна протиправність (всупереч законодавчим заборонам).
- Провина особи, що вчинює його (злий умисел або необачність).
- Караність (тягне за собою кримінальне покарання, передбачене в КПК).
Будь-які скоєні, виявлені та доведені злочини у сфері господарської діяльності та інших галузях служать вагомою підставою для порушення кримінальної справи. Її відкривають відповідні державні органи, та далі можуть передавати для подальшого розгляду до суду. В ході судового засідання обвинувачувана особа має право доводити свою невинність, обираючи певний спосіб захисту.
Злочин та його склад як найважливіша риса
Будь-які злочини проти життя та здоров’я особи, проти власності та інші повинні мати певний склад. Його основними елементами виступають:
- Наявність певного об’єкту (на що саме посягала винна чи підозрювана особа).
- Зв’язок між злочинним діянням або бездіяльністю та небезпечними наслідками.
- Суб’єкт (осудна особа).
- Мотиви, що спонукали злочинця на певні дії або бездіяльність, та інш.
Класифікація злочинів
В кримінальному законодавстві передбачено поділ злочинних вчинків на окремі категорії та групи, та різна ступінь відповідальності за кожен з них. Наприклад, в залежності від об’єкта розрізняють:
- Злочини проти життя та здоров’я особи (халатність лікаря відносно пацієнта, ненадання першої медичної допомоги тощо).
- Проти честі та гідності та інш.
За формою вини розрізняють умисні, необережні та змішані злочини. Причому карне законодавство найбільш м’яко ставиться саме до проступків, скоєних через необачність.
За мірою тяжкості злочинні вчинки бувають невеличкими, середніми, тяжкими. В особливу категорію відносять особливо тяжкі злочини (наприклад, проти основ національної безпеки України), за скоєння яких передбачено найжорсткіше покарання (від 10 років до довічного позбавлення волі).
Поділ за стадіями вчинення
Злочини проти громадської безпеки та інші поділяються на кілька стадій:
1.Підготовчий етап включає до себе пошук та модернізацію знарядь, за допомогою яких вчиняється злочинне діяння, а також усунення певних перешкод (ламання огорожі, виведення з ладу охоронної сигналізації при пограбуванні тощо). Також сюди відносяться пошук та підмова співучасників, розробка плану, «репетиції» для відпрацювання дій та інш. Важливо відмітити, що сама по собі підготовка може не тягнути кримінальної відповідальності, якщо злочинне діяння має невеличку ступінь тяжкості.
2.Безпосереднє скоєння злочину (у сфері службової діяльності та інших галузях суспільного життя). При цьому варто розрізняти замах на злочин та його повну реалізацію.
У судовій практиці трапляються випадки, коли злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту та інші не мають попередньої (підготовчої) стадії. Тому при розгляді таких справ потрібно виокремлювати формальний склад.
Умови настання карної відповідальності
В КПК передбачені різноманітні види покарання, але тільки за закінчені, безпосередньо скоєні злочини у сфері господарської діяльності та інших галузях. Найбільш жорстко, за чинним законодавством, караються злочинні діяння, вчинені організованою групою. При цьому до відповідальності притягаються всі: як голова угрупування та безпосередні виконавці, так і їх співучасники.
За умови виявлення та доказування вчиненого злочину проти громадської безпеки настає кримінальна відповідальність. Право визначати її належить тільки судовим органам, і тільки після детального розгляду всіх обставин відповідної кримінально-процесуальної справи.
На практиці відповідальність за скоєні злочини у сфері службової діяльності може проявлятися у:
- Позбавленні певних матеріальних благ (скасуванні премій, надбавок, виплаті штрафів та компенсацій тощо).
- Вживанні організаційних заходів (дисциплінарних стягнень).
- Призначенні суспільно корисних робіт.
- Накладенні умовної судимості або позбавленні волі на певний строк, та ін.
Кримінальна відповідальність за злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, проти безпеки виробництва, проти довкілля ККУ тощо може погашатися повністю, скорочуватися за строком або зніматися відповідним рішенням суду. Військові злочини та міра покарання за них розглядаються окремими судовими органами.
