Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 30 червня 2022 року

у справі № 910/166/21

Господарська юрисдикція

Щодо обов'язку споживачів оплачувати житлово-комунальні послуги у разі фактичного користувалися ними

ФАБУЛА СПРАВИ

ТОВ "Карпати М" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Леді Плюс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", про стягнення 55 311, 88 грн.

ТОВ "Леді Плюс" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом до ТОВ "Карпати М" про зобов`язання ТОВ "Карпати М" здійснити перерахунок розподіленого обсягу та вартості комунальної послуги з постачання теплової енергії щодо нежитлового приміщення, яке належить ТОВ "Леді Плюс", розміщеного в будинку, за весь період її ненадання та повністю виключити суму 55 311, 88 грн із нарахувань.

Рішенням господарського суду, яке залишене без змін постановою апеляційного господарського суду, первісний позов ТОВ "Карпати М" задоволено повністю.

ОЦІНКА СУДУ

Предметом первісного позову є матеріально-правові вимоги про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як власник нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, не оплатив за послуги з теплопостачання.

Відповідно до частин 1- 4 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції Закону № 1875-IV) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для суб'єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

За змістом частини 6 статті 19 цього Закону особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції Закону № 1875-IV) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналогічне положення щодо необхідності оплати за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, встановлено і частиною 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в редакції Закону №№ 2189-VIII.

Суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами адання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, статтями 218, 627 Цивільного кодексу України, погодився з висновками суду першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції виходив із того, що:

1. на підставі договору, укладеного між ТОВ "Карпати М" та КП "Київтеплоенерго", позивач здійснює оплату за спожиту теплову енергію згідно з вузлом обліку, який забезпечує загальний облік споживання комунальної послуги теплопостачання в адміністративній частині будинку;
2. нежитлове приміщення, яке належить ТОВ "Леді Плюс", не обладнано індивідуальними засобами обліку внаслідок їх демонтажу; під час розгляду господарської справи судами встановлено самовільне відключення ТОВ "Леді Плюс" від внутрішньобудинкових систем опалення;
3. ТОВ "Леді Плюс" не має індивідуального договору на постачання теплової енергії;
4. 01.05.2019 між ТОВ "Карпати М" (виконавець) та ТОВ "Леді Плюс" (споживач) був укладений договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, згідно з яким сторони передбачили, що у зазначені цим договором послуги також включаються послуги на постачання теплової енергії у гарячій воді на потреби опалення, і ТОВ "Леді Плюс" оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно до фактичної опалювальної площі приміщення.

З урахуванням установлених обставин справи суд апеляційної інстанції зазначив, що самовільне відключення споживача від внутрішньобудинкових систем опалення або здійснення такого відключення з порушенням встановленої законодавством процедури не припиняє статусу такого суб'єкта як споживача відповідних комунальних послуг, не звільняє його від необхідності укладення договору на постачання таких послуг та їх оплати. ТОВ "Леді Плюс", окрім обов`язку оплати комунальних послуг з теплопостачання відповідно до закону, уклавши договір від 01.05.2019, взяло на себе зобов`язання на підставі пункту 3.5 договору від 01.05.2019 оплачувати ТОВ "Карпати М" як балансоутримувачу всієї опалювальної системи та управителю будинку послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді на потреби опалення. Враховуючи, що ТОВ "Леді Плюс" не надало документи, які би підтверджували оплату ним заборгованості перед ТОВ "Карпати М" в повному обсязі, суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок місцевого господарського суду про задоволення первісного позову є обґрунтованим.

ВИСНОВКИ: споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: житлові спори, спори з управляючою компанією, захист прав споживачів ЖКП, порядок управління багатоквартирним будинком