Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 04 жовтня 2023 року

у справі № 910/20057/16

Господарська юрисдикція

Щодо можливості задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки за умови, що стосовно іпотекодержателя відкрито провадження у справі про банкрутство

ФАБУЛА СПРАВИ

До господарського суду надійшла позовна заява Національного банку України (далі - НБУ) до ПрАТ «Готель «Салют», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, арбітражного керуючого, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою господарського суду передано матеріали цієї справи для розгляду в межах справи №910/4961/18 про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют".

Ухвалою господарського суду закрито провадження у справі №910/20057/16 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Справа переглядалась судами неодноразово.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду:

1. відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/20057/16, що розглядається в межах справи № 910/4961/18 у відповідності до вимог ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства;
2. відмовлено у задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, арбітражного керуючого, про продовження процесуального строку на подачу письмових пояснень арбітражного керуючого щодо позовної заяви НБУ до ПрАТ "Готель "Салют" про звернення стягнення на предмет іпотеки;
3. відмовлено у задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, арбітражного керуючого, про відкладення судового засідання у справі №910/20057/16;
4. відмовлено у задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи;
5. позов НБУ задоволено.

Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду скасовано в частині задоволення позову Національного банку України; ухвалено нове рішення, яким вирішено відмовити у задоволенні позову Національного банку України.

ОЦІНКА СУДУ

Предметом судового розгляду у цій справі є питання наявності чи відсутності підстав для звернення стягнення на майно ПрАТ "Готель "Салют" - нежитлові будівлі готелю "Салют" шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до положень ч. 6 ст. 41 КУзПБ задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина п'ята статті 41 КУзПБ).

Тобто, правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство.

Відтак, не можна вважати правомірними дії державного виконавця щодо звернення стягнення на предмет іпотеки боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, на підставі лише положень Закону України "Про виконавче провадження", без врахування процедур і положень Кодексу України з процедур банкрутства, норми якого мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

На переконання суду, з огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, зв'язаний принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства.

Цей принцип полягає, серед іншого, у судовому контролі за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об'єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів, а також за збереженням балансу інтересів сторін, у тому числі під час продажу майна банкрута з метою реалізації за найвищу ціну та відповідно до встановленої КУзПБ процедури.

У межах дотримання наведеного принципу з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність боржника, зважаючи на відсутність нормативного врегулювання співвідношення процедур виконавчого провадження та процедур банкрутства, з огляду на мету та цілі КУзПБ, такими, що відповідають положенням чинного законодавства України, можна вважати лише ті дії державного виконавця щодо звернення стягнення на майно боржника, які були дозволені (санкціоновані) судовим рішенням (ухвалою суду) в межах справи про банкрутство.

Таким чином, після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.

ВИСНОВКИ: позов щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не є за своєю суттю зверненням до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо отримання згоди на реалізацію майна боржника у порядку положень ч. 5 ст. 41 КУзПБ, а тому задоволення такого позову матиме наслідком недотримання положень ч. 6 ст. 41 КУзПБ щодо того, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: майнові спори боржника, іпотечне зобов'язання, порядок звернення стягнення на майно, захист прав забезпечених кредиторів