Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 09 жовтня 2023 року

у справі № 372/1640/16-к

Кримінальна юрисдикція

Щодо правових наслідків позбавлення обвинуваченого можливості виступити з останнім словом

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, і призначено їм покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 роки з конфіскацією майна.

Апеляційний суд ухвалою вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8 залишив без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право на справедливий суд.

Зазначений принцип відображений у ст. 7 КПК, відповідно до якої зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться рівність перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Зміст цих принципів розкрито у статтях 10 та 22 КПК, й він полягає у відсутності привілеїв чи обмежень у правах учасників процесу, самостійному обстоюванні стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК, а також у свободі сторін кримінального провадження у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.

При цьому суд зобов'язаний, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків.

ВИСНОВКИ: суд апеляційної інстанції, позбавивши обвинуваченого можливості виступити з останнім словом, не забезпечив сторонам необхідних рівних умов для реалізації їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, чим порушив принципи рівності та змагальності сторін, що з огляду на практику ЄСПЛ не узгоджується з положеннями ст. 6 Конвенції стосовно забезпечення справедливого судового розгляду.

Отже, на переконання колегії суддів, апеляційний суд допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: порушення прав обвинуваченого, порушення засад кримінального провадження, процедура судового розгляду