Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 18 жовтня 2023 року

у справі № 128/3780/16-к

Кримінальна юрисдикція

Щодо порушення ПДР одним водієм як умови виключення кримінальної відповідальності іншого водія транспортного засобу, який також порушив ПДР

Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та виправдано за недоведеністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Апеляційний суд апеляційні скарги прокурора та представника потерпілої залишив без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.

Мотивація касаційної скарги: прокурор вказує, що оскаржена ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст.ст 370, 419 КПК України, оскільки в ній не викладено належних мотивів, з яких апеляційний суд не взяв до уваги доводи апеляційної скарги прокурора, та лише викладено позицію суду першої інстанції, з якою погодився апеляційний суд, перераховано докази, досліджені судом першої інстанції, без зазначення того, які саме обставини у кримінальному провадженні вони доводять.

Правова позиція Верховного Суду: юридичний аналіз причинно-наслідкового зв'язку виходить за рамки дослідження технічної причинності між діями учасника дорожнього руху і виникненням ДТП, яку за встановленими методиками досліджують відповідні автотехнічні експерти. Суд, спираючись на висновки експерта, необхідний причинний зв'язок, що існує між поведінкою конкретних осіб та суспільно небезпечними наслідками як ознака об'єктивної сторони кримінального правопорушення, встановлює за кримінально-правовими правилами оцінки. Вирішення питання про те, діяння якого учасника ДТП є головною умовою заподіяння наслідків, належить до компетенції суду, адже за приписами кримінального процесуального закону висновки експертів не є обов'язковими для органу, який здійснює провадження (ч. 10 ст. 101 КПК України) і вони підлягають оцінці у сукупності і взаємозв`язку з іншими доказами.

Ураховуючи складність визначення універсального алгоритму встановлення причинного зв'язку між порушенням нормативних вимог та настанням шкідливих наслідків, позаяк в кожному конкретному випадку цей зв`язок ускладняється і зумовлюється значною кількістю різноманітних чинників (зміст, комбінації та послідовність виникнення яких майже завжди є унікальною), оцінці в кримінальному провадженні підлягають найбільш значущі особливості, на які потрібно зважити для встановлення необхідного причинного зв'язку як складової підстави кримінальної відповідальності. Суд з'ясовує характер порушень, які допустив кожен із учасників ДТП, на підставі чого доходить висновку про те, чиї дії є причиною заподіяних наслідків.

Використання правил встановлення необхідного причинного зв`язку, які покладено в основу практичного застосування теорії необхідного спричинення, дозволяє встановити, що у процесі послідовного розвитку протиправної дії в часі суспільно небезпечний наслідок з необхідністю походить від конкретного діяння, вчиненого особою, а не знаходиться стосовно нього у випадковому відношенні. Діяння винуватого є головною і визначальною умовою настання суспільно небезпечного наслідку. Це правило, в тих ситуаціях, коли в розвиток причинного ряду вплітаються дії інших осіб, що, відповідно, обумовлює необхідність наступної юридичної оцінки декількох чинників, які певною мірою впливають на настання передбачених законом наслідків, є ключем до розв`язання питання про наявність (відсутність) підстави кримінальної відповідальності конкретної особи.

Висновки: порушення ПДР одним водієм не виключає кримінальної відповідальності іншого водія транспортного засобу, який також порушив ПДР і таке порушення є головною умовою заподіяння суспільно небезпечних наслідків, перебуває з ними в необхідному причинному зв`язку.

Ключові слова: визначення швидкості автомобіля, оцінка показань обвинуваченого, транспортні експертизи