Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 04 жовтня 2021 року

у справі № 712/10515/17

Цивільна юрисдикція

Щодо відмінностей у строках дії договорів факторингу та купівлі-продажу права грошової вимоги

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, Благодійного фонду «Розвиток Черкащини», ТОВ «Фінстрим», третя особа - ТОВ«Ліга-2020», про:

1. визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за кредитним договором до боржника ОСОБА_1, укладеного між ТОВ «Фінстрим» та Благодійним фондом «Розвиток Черкащини»;
2. визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки до іпотекодавців ОСОБА_1, ОСОБА_2, укладеного між ТОВ «Фінстрим» та БФ «Розвиток Черкащини» щодо предмету іпотеки - квартири;
3. скасування рішення приватного нотаріуса міського нотаріального округу про державну реєстрацію права власності Благодійного фонду «Розвиток Черкащини» на квартиру;
4. визнання недійсним договору купівлі-продажу зазначеної квартири, укладеного між БФ «Розвиток Черкащини» та ОСОБА_3.

Справа переглядалась судами неодноразово.

За результатами нового розгляду, рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено.

ОЦІНКА СУДУ

Договір факторингу має такі ознаки: предметом є надання фінансової послуги за плату; мета полягає у наданні фактором й отриманні клієнтом фінансової послуги; зобов`язання, в якому клієнт відступає право вимоги, може бути тільки грошовим; такий договір має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, але й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; укладається тільки у письмовій формі та має містити визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» умови.

Договір факторингу як договір фінансової послуги, спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором.

Відмежування зазначеного договору від інших подібних договорів, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі стосовно осіб, які можуть виступати фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних з грошовою вимогою, право якої він відступає. Сам же договір факторингу у статті 1077 ЦК України визначений як фінансування під відступлення права грошової вимоги та вже передбачає, що відступлення права вимоги є наслідком та лише складовою частиною цієї господарської операції, що полягає в забезпеченні виконання зобов`язання під фінансування.

Однією із відмінних ознак факторингу від інших правочинів, які передбачають відступлення право вимоги, є передача грошових коштів у розпорядження за плату, тобто взамін права вимоги, клієнт отримує послугу, що полягає в передачі грошових коштів у розпорядження на певний час, з обов'язком повернення цих коштів та оплати часу користування ними.

ВИСНОВКИ: договір факторингу та купівлі-продажу права грошової вимоги мають відмінності і у строках дії таких договорів. Договір купівлі-продажу права грошової вимоги припиняє свою дію після того, як первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги до боржника, а новий кредитор оплатив її вартість. Договір факторингу діє і після того як фактор оплатив клієнту вартість грошової вимоги, а клієнт передав фактору право грошової вимоги до третіх осіб, до моменту коли боржник (або клієнт, в разі якщо це передбачено договором факторингу) виплатить факторові кошти за первісним договором.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави заміни кредитора, правова природа договору факторингу, правова природа договору відступлення права вимоги