Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 11 липня 2023 року

у справі № 910/18432/21

Господарська юрисдикція

Щодо припинення зобов’язання емітента зі сплати суми номінальної вартості облігацій у зв’язку з неможливістю розпоряджатися коштами, розміщеними на рахунку банку, що ліквідується

ФАБУЛА СПРАВИ

Державна іпотечна установа (далі - Позивач) звернулась до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - Відповідач), треті особи: Міністерство фінансів України, Кабінет Міністрів України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний Банк України, про визнання припиненими зобов'язань Позивача перед Відповідачем щодо сплати суми номінальної вартості іменних відсоткових облігацій у кількості 2700 штук з додатковим забезпеченням в бездокументарній формі.

Як на підставу для припинення зобов'язань, Позивач посилається на положення статті 607 ЦК України, якою передбачено, що зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає. Неможливість виконання ним зобов'язань перед Відповідачем щодо сплати суми номінальної вартості облігацій зумовлена тим, що в зв`язку з перебуванням Відповідача в процедурі ліквідації Позивач був позбавлений права розпоряджатися грошовими коштами, які обліковувались на банківському рахунку, відкритому у Відповідача, а інші джерела фінансування у Позивача відсутні.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у позові відмовлено.

ОЦІНКА СУДУ

Положенням статті 607 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.

Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об'єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання.

Відсутність необхідних коштів Позивач, в свою чергу, пов`язує з запровадженням в АТ «Дельта Банк» процедури ліквідації, внаслідок якої Скаржник позбавлений можливості розпоряджатися коштами на рахунку у вказаному банку, а інші джерела фінансування у нього відсутні.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 Цивільного кодексу України) або відсутністю вини (статті 614, 617 Цивільного кодексу України чи стаття 218 ГК України).

Також Суд відхиляє твердження Скаржника про те, що на теперішній час у Банку відсутні кошти для виконання зобов`язань перед третьою чергою погашення, що є доказом того, що виконати зобов`язання Банку перед Позивачем (кредитором сьомої черги) є неможливим, оскільки процедура ліквідації Відповідача станом на день відкриття провадження у справі триває, а АТ «Дельта Банк» не є ліквідованим в розумінні статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», де зазначено, що ліквідаційна процедура банку вважається завершеною з моменту затвердження ліквідаційного балансу, а банк ліквідованим - з моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Прийняття правлінням НБУ постанови "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" та у подальшому постанови правління НБУ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта банк" не є законодавчою забороною щодо повернення грошових коштів кредиторові неплатоспроможного банку на вимогу такого кредитора та не може свідчити про неможливість виконання зобов`язання в розумінні статті 607 Цивільного кодексу України, оскільки процедура повернення кредиторові неплатоспроможного банку коштів чітко регламентована спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а початок ліквідації банку не є підставою для припинення зобов'язань.

ВИСНОВКИ: відсутність в емітента необхідних коштів з огляду на запровадження в банку процедури ліквідації, внаслідок якої емітент позбавлений можливості розпоряджатися коштами на рахунку у вказаному банку, не є в розумінні статті 607 Цивільного кодексу України підставою для припинення зобов'язань Позивача за Договором купівлі-продажу цінних паперів

КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави припинення зобов'язання, процедура ліквідації банку, порушення грошового зобов'язання, операції з цінними паперами