open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
В цій справі Великою Палатою Верховного Суду відступлено від інших правових висновків

Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 31 липня 2023 року

у справі № 761/19046/22

Цивільна юрисдикція

Щодо неможливості пред`явлення малолітньою особою через свого представника самостійного позову у спорах між її батьками про визначення місця проживання дитини

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація (далі - Шевченківська РДА), Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація (далі - Голосіївська РДА), ОСОБА_3 в особі законного представника - ОСОБА_1, про визначення місця проживання дитини, у якому просив суд:

  1. визначити місце проживання сина - ОСОБА_3 з батьком, тобто з ним;
  2. заборонити ОСОБА_2 та/або будь-яким іншим особам змінювати місце проживання дитини з місця проживання з батьком на місце проживання з матір'ю та/або будь-якою іншою особою;
  3. зобов`язати ОСОБА_2 та/або будь-яких інших осіб, за обставин зміни місця проживання дитини, повернути дитину - ОСОБА_3, її батьку протягом одного календарного дня та передати йому дитину;
  4. у разі неповернення дитини її батьку протягом одного календарного дня відібрати/відбирати негайно у матері та/або будь-яких інших осіб, у яких знаходиться дитина, та повернути дитину батьку.

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи: Шевченківська РДА, Голосіївська РДА, про визначення місця проживання дитини, у якому просила суд визначити місце проживання сина - ОСОБА_3, з матір'ю.

ОСОБА_3, через свого законного представника - ОСОБА_1, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Шевченківська РДА, Голосіївська РДА, про зобов`язання вчинити дії, у якому просив суд:

  1. залишити місце проживання та постійного перебування дитини - ОСОБА_3, з батьком;
  2. зобов`язати ОСОБА_2 не чинити дій як особисто, так із залученням та за допомогою будь-яких інших осіб, щодо зміни місця проживання та перебування дитини, з місця проживання та перебування з батьком, на місце проживання та перебування з матір'ю та/або з будь-якою іншою особою;
  3. дозволити дитині - ОСОБА_3 - самостійно та за власним бажанням визначити своє фактичне місце проживання та перебування з одним із батьків.

Ухвалою суду першої інстанції у прийнятті позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3, поданої через законного представника - ОСОБА_1, відмовлено. Вказану позовну заяву повернуто заявникові.

Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Спори у справах щодо визначення місця проживання дитини є спорами між батьками (особами, які їх замінюють), які вирішуються за участю спеціального суб'єкта - органу опіки та піклування.

Тому справи щодо визначення місця проживання дитини не вважаються такими, у яких діти особисто беруть участь у межах спору між матір'ю і батьком дитини про місце проживання дитини не допускається вступ у справу будь-якої третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, у тому числі і самої дитини.

Якщо малолітня дитина бажає проживати із одним з батьків, то її інтерес збігатиметься з інтересом одного з батьків. Тому можна стверджувати, що в такому випадку самостійна вимога малолітньої дитини відсутня.

Відповідно до частини другої статті 154 СК України батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.

Здійснювати захист прав дитини, в тому числі у судах, у першу чергу покликані її батьки. Захист прав та інтересів дитини здійснюється її батьками через відсутність у дитини цивільної процесуальної дієздатності (стаття 47, частина перша статті 59 ЦПК України).

Батьки, які представляють інтереси своєї дитини у суді, можуть вчиняти від її імені усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти дитина як особа, що бере участь у справі (стаття 64 ЦПК України). У цьому випадку батьки повинні захищати права і інтереси дітей, а не свої права і інтереси.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Малолітня фізична особа не володіє процесуальною дієздатністю. Тому не може брати участь у цивільному процесі самостійно як сторона чи третя особа.

Оскільки батьки є законними представниками малолітньої особи і представляють її інтереси як сторони у справі з одним і тим самим предметом спору, то у такій справі малолітня особа не може одночасно мати процесуальний статус сторони та особи, яка заявляє самостійні вимоги.

Отже, процесуальним засобом реалізації батьками права на судовий захист своєї дитини, гарантованим статтею 55 Конституції України, є процесуальне представництво. Воно забезпечує участь у цивільному процесі батьків, надає їм можливість використовувати всі передбачені законодавством юридичні можливості для ведення цивільних справ у суді та захисту суб'єктивних прав й інтересів дитини. Батьки мають право виступати представниками дитини, зокрема, у цивільному процесі.

ВИСНОВКИ: у спорах між батьками про визначення місця проживання дитини до 14 років сама дитина через своїх батьків, усиновлювачів, опікунів чи інших осіб, визначених законом, не може виступати позивачем чи третьою особою із самостійними вимогами. Такі спори є спорами між батьками щодо визначення місця проживання дитини, при вирішенні яких дитина, яка може висловити свою думку, з урахуванням статті 171 СК України та статті 12 Конвенції про права дитини, висловлює свою думку та бажання щодо проживання разом з одним із батьків.

Якщо малолітня дитина бажає проживати із одним з батьків, то її інтерес збігатиметься з інтересом одного з батьків. У такому випадку самостійна вимога малолітньої дитини відсутня. Якщо малолітня дитина звертається з позовом через одного з батьків як законного представника, це буде позов з такою самою вимогою, що і позов батька чи матері дитини.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав дитини, підстави процесуального представництва, процесуальний статус малолітньої особи

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: