Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 04 липня 2023 року

у справі № 570/3891/14

Цивільна юрисдикція

Щодо наслідків неотримання кредитором згоди поручителя забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником (спадкоємцем)

Фабула справи: ПАТ «Златобанк» звернулося з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ТОВ «Обарівінвест» про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

ОСОБА_2 та ТОВ «Обарівінвест» звернулися до суду із зустрічними позовами до ОСОБА_1, як правонаступника ПАТ «Златобанк», про визнання договору поруки припиненим.

ТОВ «Обарівінвест» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, як правонаступника ПАТ «Златобанк», про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою, обгрунтовуючи тим, що після смерті ОСОБА_4 новим боржником за кредитним договором є його малолітня спадкоємиця ОСОБА_3, проте іпотекодавець не погодився відповідати за нового боржника. Тому, на думку ТОВ «Обарівінвест», іпотека в силу ст. 523 ЦК України та Закону України «Про іпотеку» припинилася.

Справа розглядалася судами неодноразово.

При новому розгляді постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У позові відмовлено.

В задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 та ТОВ «Обарівінвест» до ОСОБА_1 про визнання договорів поруки припиненими відмовлено.

Зустрічний позов ТОВ «Обарівінвест» до ОСОБА_1 про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою задоволено. Визнано припиненою іпотеку за іпотечним договором, укладеним між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «Обарівінвест».

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Правова позиція Верховного Суду: заміна боржника може відбуватися з різних підстав, у тому числі й з незалежних від нього, зокрема у результаті його смерті.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов`язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора стягує заборгованість в межах вартості майна, одержаного у спадщину (ст. 1282 ЦК України).

За змістом зазначеної норми у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов'язанні, який відповідає перед кредитором в межах вартості одержаного у спадок майна.

Слід наголосити, що зобов`язання за договором поруки нерозривно пов`язані з особою боржника, тому у разі смерті цього боржника, кредитор, який хоче задовольнити свої вимоги, повинен отримати від поручителів померлого та/або іпотекодавців відповідну згоду забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником (спадкоємцем).

У разі отримання такої згоди правовідносини поруки/іпотеки за своїм змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Висновки: у разі недосягнення згоди і неотримання кредитором згоди поручителя та/або іпотекодавця забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем), порука та/або іпотека визнаються припиненими.

Ключові слова: забезпечення зобов’язання, об’єкт спадкування, спадковий масив, умови припинення іпотеки, межі прав поручителя