Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 30 травня 2023 року

у справі № 297/1013/22

Цивільна юрисдикція

Щодо моменту закінчення виконання рішення про поновлення на роботі

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах

від 16 листопада 2022 року в справі № 709/1465/19

від 27 березня 2023 року в справі № 297/377/18

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» (далі - ДП «Берегівське лісове господарство»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України, Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області, про визнання наказу про поновлення на роботі таким, що не скасовує наказ про звільнення і не виконує рішення суду про поновлення на роботі, зобов'язання відповідача вчинити певні дії з поновлення на роботі.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частиною сьомою статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент поновлення позивача на роботі за рішенням суду) рішення вважається виконаним боржником із дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.

Негайне поновлення роботодавцем страхового стажу шляхом стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу не ставиться в залежність від здійснення негайного поновлення працівника на роботі.

Звертаючись у суд з указаним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що його знову прийнято на роботу 21 жовтня 2020 року, а не поновлено на попередній посаді з 30 січня 2018 року як незаконно звільненого. Вважав, що це підтверджується тим, що ДП «Берегівське лісове господарство» за період із 30 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року не здійснено фактичного відновлення його страхового стажу як незаконно звільненого працівника, шляхом сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на відповідні рахунки органів доходів і зборів, що вплинуло на його пенсійне забезпечення. Тобто, не поновлення страхового стажу шляхом несплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також відсутність у зв`язку з цим і відповідного пенсійного стажу, на думку ОСОБА_1, є свідченням невиконання рішення суду про поновлення його на роботі.

Наказом директора ДП «Берегівське лісове господарство» на виконання постанови апеляційного суду ОСОБА_1 був поновлений на посаді головного економіста відділу економіки, обліку і звітності з 30 січня 2018 року та фактично допущений до виконання посадових обов`язків з 21 жовтня 2020 року. З наказом ОСОБА_1 ознайомлений 21 жовтня 2020 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що 21 жовтня 2020 року ОСОБА_1 допущено до виконання посадових обов`язків на посаді головного економіста відділу економіки, обліку і звітності внаслідок його поновлення на роботі, а не у зв`язку із прийняттям його на роботу заново.

ВИСНОВКИ: виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори про поновлення на роботі, трудові спори, порядок виконання судового рішення