Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 18 травня 2023 року

у справі № 442/9001/21

Цивільна юрисдикція

Щодо необхідності вирішення спорів різних спадкоємців стосовно одного і того ж спірного спадкового майна в одному судовому провадженні

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до селищної ради, третя особа - приватний нотаріус районного нотаріального округу, у якому просив визнати за ним право власності на житловий будинок, в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_3.

Рішенням суд першої інстанції задовольнив позов ОСОБА_1.

ОСОБА_2 як особа, прав та інтересів якої стосується рішення суду першої інстанції, звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою.

Постановою апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1.

ОЦІНКА СУДУ

У цій справі предметом спору є визнання за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті сестри права власності на будинковолодіння.

Відповідачем за цим позовом ОСОБА_1 визначив селищну раду у зв`язку з відсутністю інших спадкоємців ОСОБА_3.

Врахувавши докази, подані позивачем, а також визнання позову селищною радою, суд першої інстанції задовольнив позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що рішення суду першої інстанції порушує його права на спірне будинковолодіння як спадкоємця за законом після смерті матері ОСОБА_3, якій передано цей будинок у 1949 році як переселенці з Польщі, звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду.

Встановлені фактичні обставини справи переконливо доводять те, що спір стосовно будинковолодіння існує саме між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки обидва вважають, що в порядку спадкування за законом мають право на визнання за кожним із них права власності на це спірне нерухоме майно. Лише ОСОБА_1 вважає, що майно належало його сестрі ОСОБА_3, а ОСОБА_2 вважає, що воно належало його матері ОСОБА_3. Як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 мають правовий інтерес щодо визнання права власності на спадкове майно у виді спірного будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами.

Пред`явлені у цій справі позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_2 та не можуть бути розглянуті судом у спорі, в якому останнього не було залучено відповідачем (співвідповідачем), оскільки виключно за наявності належного складу відповідачів у справі суд вправі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення. Без залучення належного кола відповідачів позовні вимоги не може бути вирішено.

З огляду на те, що ОСОБА_2, який вважає, що спірне нерухоме майно має бути визнане за ним в порядку спадкування за законом після смерті його матері, звернувся до суду з відповідним позовом до ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору, та якому на час розгляду справи, що переглядається, не відмовлено у задоволенні позову в справі № 442/9424/21, не залучений до участі у справі, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про вирішення оскаржуваним рішенням суду першої інстанції питання про права та інтереси ОСОБА_2 та, як наслідок, про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до селищної ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом через неналежний склад відповідачів у справі.

Позивач ОСОБА_1 не позбавлений можливості повторно звернутися з таким позовом до належного кола відповідачів - селищної ради та ОСОБА_2 - і клопотати про об'єднання в одне провадження його позову з позовом ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом (справа № 442/9424/21), оскільки спори щодо одного і того ж нерухомого майна мають вирішуватися в одному провадженні, що сприятиме виконанню завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України.

ВИСНОВКИ: відповідно до принципу процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути саму потребу у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Тобто вирішення спорів різних спадкоємців щодо одного і того ж спірного спадкового майна має відбуватися в одному судовому провадженні.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: спадкові спори, учасники справи, належний склад сторін справи