Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 29 травня 2023 року

у справі № 159/6937/21

Цивільна юрисдикція

Щодо права осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на позачергове отримання благоустроєного житлового приміщення або грошової компенсації незалежно від їх віку

Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до міської ради, Виконавчого комітету міської ради (далі - Виконавчий комітет ради), в якому просила:

1. визнати незаконними дії щодо неохоплення її Програмою забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і осіб з їх числа на 2017 - 2021 роки, затвердженої рішенням міської ради (далі - Програма), як особи, яка перебуває на квартирному обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, як дитини-сироти з правом на позачергове отримання житла;
2. збов`язати Виконавчий комітет ради компенсувати їй за рахунок місцевого бюджету 70 відсотків граничної вартості належного житла у розмірі 387 306,50 грн, як дитині-сироті, з урахуванням інвалідності.

Рішенням суду першої інстанції у позові відмовлено.

Постановою апеляційного суду від рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові про зобов'язання вчинити дії скасовано, ухвалено нове рішення. Зобов`язано Виконавчий комітет ради перерахувати на рахунок ОСОБА_1 як дитині-сироті, яка перебуває на квартирному обліку з правом позачергового отримання житла, з місцевого бюджету кошти як компенсацію для придбання житла у розмірі 70 відсотків його граничної вартості, що становить 387 306,50 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 стверджує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» до осіб віком старше 23 років, якщо їхнє право було порушено до досягнення ними 23 років, що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства» діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Згідно з абз. 4 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - Закон) державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо житлового забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа після завершення їх виховання в різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені житлові нормативи

Особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після досягнення 23 років не втрачають право на позачергове отримання благоустроєного жилого приміщення або соціального житла до надання їм благоустроєного жилого приміщення для постійного проживання або, за їхнім бажанням, - грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, за умови перебування у встановленому порядку на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або соціальному квартирному обліку на момент досягнення 23-річного віку (ч. 9 ст. 33 Закону, ч. 6 ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з п.п. 14, 15 Порядку виплат компенсацій придбання житла для осіб на умовах співфінансування з державного, місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством, здійснюється залежно від віку особи: для осіб від 23 років до 35 років - 70 відсотків граничної вартості житла з подальшим зменшенням частки державного бюджету на 10 відсотків щороку, до 50 відсотків - у 2023 році та наступних роках; для осіб старше 35 років - 30 відсотків граничної вартості житла компенсується з державного бюджету, у 2022 році та наступних роках грошова компенсація у розмірі граничної вартості житла здійснюється за рахунок місцевих бюджетів. Решта відсотків сплачується за рахунок місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством. Придбання житла для осіб до досягнення ними 23-річного віку здійснюється за рахунок державного бюджету в розмірі 100 відсотків граничної вартості житла.

Згідно зі змістом Програми вона спрямована на вирішення пріоритетних завдань державної політики у сфері забезпечення житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і осіб з їх числа. Програма фінансується в рівних частинах з обласного та міського бюджету. Відповідно до Програми діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, і особи з їх числа забезпечуються лише упорядкованим соціальним житлом, відповідно до черговості та віку, а саме до 23 років. Для її реалізації було заплановано всього 3 500 000,00 грн, зокрема: в рівних частинах з обласного та міського бюджетів - по 1 750 000,00 грн, зокрема на 2021 рік - 700 000,00 грн, тобто по 350 000,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи на час затвердження Програми позивачці виповнилось 36 років.

ОСОБА_1 обґрунтовує вимогу щодо визнання незаконними дій міської ради тим, що Програма безпосередньо не поширюється на неї.

Акт застосування норм права (індивідуальний акт) містить індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права, адресується конкретним суб'єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів, регулює конкретну життєву ситуацію та закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Враховуючи вказане, Програма не є актом індивідуальної дії щодо позивачки, на момент її затвердження не встановлює для ОСОБА_1 прав та обов`язків, тому її не застосування органом місцевого самоврядування до позивачки, не свідчить про протиправність дій міської ради щодо позивачки, отже і порушення її прав.

Посилання заявниці на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме застосування Закону до осіб віком старше 23 років, якщо їхнє право було порушено до досягнення ними 23 років, що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, висновків судів попередніх інстанцій не спростовує.

Висновки: застосування неоднакового порядку та умов виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення з огляду на досягнення певного віку (від 16 до 23 років, від 23 до 35 років, старші 35 років) на момент фактичного нарахування такої компенсації не може розцінюватися як звуження змісту або порушення права особи на житло.

Норми ст. 33 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» не звужують їхніх прав на позачергове отримання благоустроєного житлового приміщення або грошової компенсації незалежно від їх віку - до досягнення ними 23 років чи після 23 років.

Ключові слова: захист соціальних прав, захист прав дитини, право на державну допомогу, правова природа акта індивідуальної дії