Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 19 квітня 2023 року

у справі № 910/21935/21

Господарська юрисдикція

Щодо визначення розміру судового збору за подання податковим органом позову про зобов'язання уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію неплатоспроможного банку внести зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів

ФАБУЛА СПРАВИ

Головне управління Державної податкової служби (далі - Управління ДПС) як відокремлений підрозділ ДПС України звернулося до господарського суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - відповідач-1) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, відповідач-2) про зобов'язання відповідача-1 подати відповідні зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів АТ "Дельта Банк" на затвердження виконавчою дирекцією відповідача-2 та затвердити зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів у частині включення до нього кредиторських вимог позивача на вказану суму.

Ухвалою господарського суду позовну заяву Управління ДПС залишено без руху

Ухвалою господарського суду позовну заяву Управління ДПС і додані до неї документи повернуто заявнику.

Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду залишено без змін. Суд апеляційної інстанції у своїй постанові дійшов висновку про правомірність повернення позовної заяви на підставі частини четвертої статті 174 ГПК України, з огляду на неусунення її недоліків, погодившись при цьому з мотивами місцевого господарського суду про те, що вимога про затвердження змін шляхом включення кредиторських вимог податкового органу до акцептованого реєстру вимог кредиторів неплатоспроможного банку є вимогою майнового характеру, тому за подання такого позову сплачується судовий збір у відповідному розмірі з урахуванням ціни позову (суми грошових вимог Управління ДПС).

ОЦІНКА СУДУ

Предметом касаційного дослідження є питання правомірності застосування судами норм Закону України "Про судовий збір" у контексті визначення характеру позовних вимог про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію неплатоспроможного банку внести та затвердити зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів цього банку.

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Грошові вимоги дійсно є майновим поняттям, оскільки мають конкретно визначену вартісну оцінку, однак при пред`явленні податковим органом позову про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію неплатоспроможного банку внести, а виконавчої дирекції Фонду затвердити зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів цього банку об'єктом вимоги є саме дія зобов`язаної сторони, яка не піддається грошовій (вартісній) оцінці, адже вирішення такого спору не вплине на припинення вимог податкового органу до неплатоспроможного банку.

Наведене пояснюється тим, що задоволення Фондом (що здійснює процедуру ліквідації банків) вимог кредиторів неплатоспроможного банку відбувається (за певними винятками щодо вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури) виключно після затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, інвентаризації майна банку, формування ліквідаційної маси та реалізації майна, включеного до цієї маси (статті 44 - 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Особливістю спірних правовідносин є те, що наслідком задоволення таких позовних вимог до відповідачів (Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "Дельта Банк" та самого Фонду) та виконання судового рішення НЕ є припинення грошових вимог Управління ДПС (позивача) безпосередньо до неплатоспроможного банку (АТ "Дельта Банк"), що виникли як податкові зобов`язання цього банку перед податковим органом.

При цьому об`єктом вимоги, як зазначено вище, є саме дія зобов`язаної сторони (відповідних органів чи уповноважених осіб Фонду), адже внесення кредиторських вимог податкового органу та затвердження змін до акцептованого реєстру вимог неплатоспроможного банку ще не свідчить про реальне стягнення грошових вимог у виді податкової заборгованості. Задоволення (повне, часткове) чи незадоволення таких вимог залежить від низки факторів, основним серед яких є обсяг ліквідаційної маси банку, та відбувається за результатом проведення ліквідаційної процедури цього неплатоспроможного банку.

ВИСНОВКИ: позовні вимоги податкового органу про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію неплатоспроможного банку внести, а виконавчої дирекції Фонду затвердити зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів цього банку мають немайновий характер, відтак розмір ставок судового збору за їх подання визначається відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовідносини з банками, спори за участю ФГВФО, процедура ліквідації банку, порядок справляння судового збору