Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 16 лютого 2023 року

у справі № 748/479/20

Кримінальна юрисдикція

Щодо відсутності порушення права засудженого на захист

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Вироком апеляційного суду вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасовано. Постановлено новий вирок, яким ОСОБА_6 призначено покарання за ч. 3 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років. В решті вирок залишено без зміни.

ОЦІНКА СУДУ

Положеннями ст. 20 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Тобто, право на захист передбачає різні форми його реалізації, а залучення захисника - лише одна з цих форм, яка не замінює собою інші.

У той же час, слідчий, прокурор, суд зобов`язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

Статтею 49 КПК України передбачено, що суддя зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні, якщо, зокрема, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.

ВИСНОВКИ: у цьому кримінальному провадженні апеляційний суд під час підготовки до судового розгляду дійшов висновку про обов'язкову участь захисника в суді апеляційної інстанції, оскільки в скарзі прокурора ставилося питання про погіршення становища засудженого. У зв`язку зі збройною агресією РФ, адвоката засудженого було мобілізовано до лав Збройних Сил України, внаслідок чого він не мав можливості здійснювати його захист у суді апеляційної інстанції.

Положеннями ст. 335 КПК України передбачено зупинення судового провадження лише у випадках, коли для проходження військової служби під час мобілізації був призваний виключно обвинувачений, тому апеляційний суд роз'яснив засудженому його право укласти угоду з іншим захисником та надав для цього час. Проте, засуджений такою можливістю не скористався, із жодним захисником угоди не уклав, не надав суду доказів на підтвердження того, що він дійсно має попередню домовленість із конкретним захисником. За таких обставин апеляційний суд дотримався вимог закону, призначив засудженому захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який брав безпосередню участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає порушень апеляційним судом права засудженого на захист.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на професійну правничу допомогу, засади кримінального провадження, форми реалізації права на захист, правовий режим воєнного стану, наслідки мобілізації захисника