Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 03 квітня 2023 року

у справі № 537/984/20

Кримінальна юрисдикція

Щодо умов реалізації права суду апеляційної інстанції повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження

ФАБУЛА СПРАВИ

Вироком суду першої інсанції визнано винуватими та засуджено до покарання:

1. ОСОБА_16 за ч. 1 ст. 185 КК у виді громадських робіт на строк 100 годин; за ч. 1 ст. 125 КК у виді громадських робіт на строк 100 годин; за ч. 2 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_16 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
2. ОСОБА_15 за ч. 2 ст. 125 КК із застосуванням положень ст. 101 КК у виді арешту на строк 45 діб. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним за попереднім вироком Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 10 червня 2020 року, ОСОБА_15 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;
3. ОСОБА_17 за ч. 2 ст. 125 КК із застосуванням положень ст. 101 КК у виді арешту на строк 45 діб. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_17 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць.

Вироком апеляційного суду вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_16, ОСОБА_15 та ОСОБА_17 скасовано в частині їх засудження за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_18 та призначення покарання й ухвалено в цій частині новий вирок.

ОСОБА_17 визнано винуватим за ч. 2 ст. 187 КК та призначено покарання з урахуванням положень ст. 98 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_17 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна.

ОСОБА_15 визнано винуватим за ч. 2 ст. 187 КК та призначено покарання з урахуванням положень ст. 98 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_15 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна.

ОСОБА_16 визнано винуватим та призначено покарання: за ч. 2 ст. 187 КК з урахуванням положень ст. 98 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна, за ч. 2 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 1 ст. 125 КК у виді 100 годин громадських робіт. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_16 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна.

ОЦІНКА СУДУ

Правове питання, яке належить вирішити у цьому кримінальному провадженні колегії суддів об'єднаної палати, полягає у тому, чи має суд апеляційної інстанції процесуальні повноваження щодо повторного дослідження обставин кримінального провадження, встановлених місцевим судом неповністю або з порушеннями, за власною ініціативою в ході розгляду апеляційної скарги, поданої на погіршення становища обвинуваченого, якщо клопотання про повторне дослідження доказів не заявлено.

В основі апеляційного перегляду судового рішення лежить перевірка його обґрунтованості і законності, задля чого апеляційний суд наділений відповідними процесуальними можливостями, ключовою із яких є перевірка повноти і правильності встановлення судом першої інстанції обставин кримінального провадження за результатами дослідження і оцінки доказів.

Межі перегляду судом апеляційної інстанції регламентовано ч. 1 ст. 404 КПК, в якій зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вимоги щодо апеляційного перегляду, встановлені в частинах 1, 2 ст. 404 КПК, дають підстави для висновку про те, що він здійснюється в межах поданої апеляційної скарги, зокрема, тих вимог, які перед судом порушує учасник кримінального провадження.

Беручи до уваги той факт, що апеляційний суд є останньою інстанцією, яка наділена законодавцем повноваженнями встановлювати фактичні обставини справи, суду апеляційної інстанції необхідно здійснювати ретельну перевірку правильності встановлення обставин кримінального провадження за результатами оцінки місцевим судом доказів, наданих як стороною обвинувачення, так і захисту.

Водночас, перевірка повноти і правильності висновків місцевого суду за обгрунтованими вимогами про скасування оскарженого судового рішення, за апеляційною скаргою поданою на погіршення становища обвинуваченого, де йдеться про неповноту судового розгляду та/або невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, наводяться відповідні переконливі мотиви щодо того, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, має здійснюватися шляхом безпосереднього дослідження доказів, якщо доводи апеляційної скарги виглядають небезпідставними.

Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов'язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.

Апеляційний суд покликаний не стільки самостійно встановити обставини кримінального провадження, скільки перевірити та оцінити правильність їх встановлення судом першої інстанції, точність та відповідність застосування судом норм матеріального і процесуального закону, безпомилковість вирішення тих питань, що підлягають з'ясуванню під час ухвалення судового рішення.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог КПК, неповне дослідження доказів, ненадання цим судом належної оцінки наявним у матеріалах кримінального провадження доказам як кожному окремо, так і в їх сукупності, на підтвердження чи спростування винуватості особи у пред`явленому обвинуваченні, невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, за своїм змістом є адресованим апеляційному суду зверненням про повторне дослідження обставин справи.

Використання під час апеляційного перегляду тих процесуальних можливостей, засобів і шляхів, що були застосовані за ініціативою учасників кримінального провадження під час судового розгляду, зокрема і безпосереднє дослідження доказів, наданих сторонами для дослідження і оцінки судом, не суперечить приписам статей 22, 26 КПК.

За перевіркою доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має обов`язок усунути (у разі встановлення) допущені місцевим судом недоліки та суперечності, вжити заходів для дотримання процесуальних прав усіх учасників провадження і постановити законне та обґрунтоване судове рішення. Жодна норма кримінального процесуального закону, як установлений імперативний припис, не звільняє апеляційний суд від вказаного вище обов`язку.

Водночас, учасник кримінального провадження, з урахуванням положень п. 5 ч. 2 ст. 396, ч. 3 ст. 404 КПК у їх взаємозв`язку із приписами статей 409, 410, 411 КПК має звертатися до апеляційного суду з окремим клопотанням про дослідження доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується, та відповідно місцевим судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, а також у разі, коли необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

З урахуванням вимог і доводів апеляційної скарги прокурора, поданої на погіршення становища обвинувачених, повторне дослідження апеляційним судом обставин справи, зокрема, шляхом безпосереднього дослідження вищезазначених доказів, які були оцінені місцевим судом, не є порушенням вимог ст. 396, частин 1, 3 ст. 404 КПК.

ВИСНОВКИ: під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою прокурора, потерпілого чи його представника з вимогою щодо постановлення нового вироку, за наявності доводів про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та/або неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, суд апеляційної інстанції має право повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура апеляційного перегляду, межі судового перегляду, дослідження доказів судом