Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 01 березня 2023 року

у справі № 951/933/21

Цивільна юрисдикція

Щодо порядку визначення права власності суперфіціарія на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся із позовом до селищної ради про стягнення коштів.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту (частина перша статті 413 ЦК України).

По своїй суті суперфіцій - це речове, довгострокове, відчужуване та успадковуване право володіння та користування чужою земельною ділянкою для забудови. Суперфіцій має своїм об'єктом певну річ - земельну ділянку. Суперфіцій є правом абсолютним і як таке здійснюється його носієм проти кожної особи, включно й власника відповідної земельної ділянки. Обмеженість суперфіцію полягає виключно в тому, що це право на чуже майно. Суперфіцій характеризується спеціальною метою його встановлення - здійснення забудови земельної ділянки. Через об`єктивну тривалість реалізації такої мети суперфіцій є правом довгостроковим.

Землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови (частина друга статті 415 ЦК України).

Особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди) (частина третя статті 415 ЦК України).

ВИСНОВКИ: тлумачення частин першої, другої статті 415 ЦК України свідчить, що у випадку, коли суперфіціарій здійснює реконструкцію (у тому числі добудову, прибудову чи надбудову) відповідного об`єкта або додатково споруджує несамостійні, такі що є частиною існуючого об'єкта нерухомості, будівлі, відбувається істотна модифікація відповідної нерухомості, а тому право власності на відповідну річ, що утворюється в результаті такої модифікації, має визначатися за правилами статті 332 ЦК України, якщо тільки договором про встановлення суперфіцію не сформульовані з цього приводу певні умови.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: речові права на чуже майно, правова природа суперфіцію, землекористування, підстави набуття права власності