Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 27 червня 2018 року

у справі № 201/15400/16-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо неналежного способу захисту прав за позовом про витребування майна після його реалізації від імені третьої особи на аукціоні у процедурі банкрутства, якщо публічні торги не були визнані недійсними

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Сільгосптандем», товарної біржі, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус міського нотаріального округу, приватний нотаріус міського нотаріального округу, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, договору іпотеки, протоколу загальних зборів, публічних торгів, свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Ухвалою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів тощо.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (стаття 212 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи), правильно виходив із того, що спірна квартира була придбана ОСОБА_15 як переможцем за результатами проведення публічних торгів, які не визнані недійсними у встановленому порядку, та перебуває у його володінні на відповідній правовій підставі, зокрема на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом міського нотаріального округу, яке не визнане недійсним у судовому порядку.

Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_4 зазначає, що ОСОБА_15 не є добросовісним набувачем, оскільки усвідомлював протиправний характер продажу майна, придбавши на торгах квартиру за ціною, що втричі нижча за її ринкову вартість. Водночас, ОСОБА_4 просить задовольнити її позовні вимоги про витребування майна, посилаючись на норми частини першої статті 388 ЦК України, які визначають підстави витребування майна від добросовісного набувача, що є взаємовиключним. Разом з тим, ОСОБА_4 посилається на норми статті 387 ЦК України та зазначає, що у недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому разі. Проте факт придбання ОСОБА_15 квартири на публічних торгах за ціною, що втричі нижча за її ринкову вартість, сам по собі не свідчить про те, що набувач є недобросовісним та повинен був усвідомлювати протиправний характер продажу майна, з огляду на те, що це майно покупець придбав на прилюдних торгах, які проводились у встановленому законом порядку та не визнані недійсними судом.

ВИСНОВКИ: оскільки за встановленою законом процедурою публічні торги визнані недійсними не були, то вимога позивача про витребування спірної квартири із чужого незаконного володіння є передчасною.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на мирне володіння майном, особливості процедур банкрутства, порядок продажу майна боржника, віндикація, способи судового захисту, право на ефективний засіб юридичного захисту, оскарження результатів аукціону