Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 21 вересня 2022 року

у справі № 908/976/19[1]

Господарська юрисдикція

Щодо необхідності визнання недійсним аукціону з продажу майна боржника в процедурі банкрутства у разі витребування майна від набувача

ФАБУЛА СПРАВИ

Господарський суд постановою визнав банкрутом ПП «Мілітарі» в порядку статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), відкрив ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором голову ліквідаційної комісії.

Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор виявив та включив до ліквідаційної маси як нерухоме майно, яке належить ПП «Мілітарі», квартиру.

За результатом проведеного аукціону з продажу майна банкрута квартиру реалізовано за ціною 4 590 000,00 грн переможцю аукціону ОСОБА_2, про що складений протокол про проведення аукціону.

Господарський суд ухвалою затвердив звіт ліквідатора, реєстр вимог кредиторів та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував ПП «Мілітарі» та закрив провадження у справі.

Апеляційний господарський суд постановою залучив до участі у справі про банкрутство ПП «Мілітарі» ОСОБА_1; ухвалу господарського суду скасував, а справу передав на розгляд до господарського суду на стадію ліквідаційної процедури.

ОСОБА_1 звернулася до господарського суду із заявою, в якій просила визнати недійсними: результати аукціону; протокол про проведення аукціону з продажу нерухомого майна банкрута; акт про передання права власності на придбане нерухоме майно, укладений ПП «Мілітарі» та ОСОБА_2; договір купівлі-продажу нерухомого майна банкрута на аукціоні, укладений ПП «Мілітарі» та ОСОБА_2; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, посвідчене приватним нотаріусом міського нотаріального округу; також просила скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру, визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру та здійснити за нею ж державну реєстрацію права власності на квартиру.

ОСОБА_1 зазначила, що реалізована квартира перебувала у її власності і вибула в подальшому з її власності незаконно поза її волею, на підставі підроблених документів. Тому спірна квартира не могла бути включена до ліквідаційної маси банкрута та реалізована у межах справи про банкрутство, а її продаж порушує права та законні інтереси ОСОБА_1.

Господарський суд заяву ОСОБА_1 задовольнив частково.

Апеляційний господарський суд постановою ухвалу суду першої інстанції скасував, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовив повністю.

ОЦІНКА СУДУ

Якщо заявниця вважає, що покупець не набув права власності на отримане ним спірне майно (зокрема, тому, що покупець не є добросовісним набувачем), то вона вправі,враховуючи вимоги частин другої та третьої статті 264 ЦК України, скористатися передбаченим для цього випадку в законодавстві способом захисту права власності, а саме витребувати квартиру в кінцевого її набувача на підставі статей 387, 388 ЦК України. Для застосування такого способу захисту немає потреби в оскарженні результатів електронних торгів або підписаного в подальшому договору купівлі-продажу.

Установлення відповідним судовим рішенням незаконності аукціону (порушення порядку його організації та проведення) невідворотно викликає необхідність його повторного проведення у справі про банкрутство з метою реалізації майна боржника, якщо воно не було передане покупцю або було витребуване на користь боржника. Тому визнання недійсними результатів аукціону (та, відповідно, укладених за цими результатами договорів) не відновить прав заявниці на спірне майно.

У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

За загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем, незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387, 388 ЦК України), чи в порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 ЦК України), чи в порядку примусового виконання обов'язку в натурі.

Вирішуючи питання про витребування спірного майна, суди повинні передусім перевіряти добросовісність набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема добросовісно.

Не може вважатися добросовісною особа, яка набула майно на прилюдних торгах, якщо вона знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону, зокрема пов`язана особа.

Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано у всіх випадках відповідно до приписів статті 387 ЦК України.

ВИСНОВКИ: для витребування майна від набувача не потрібно визнавати недійсним аукціон з продажу майна боржника в процедурі банкрутства, у тому числі в разі якщо перший з договорів, предметом яких було відчуження спірного майна до набуття боржником відповідного права власності на нього, визнано недійсним.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на мирне володіння майном, особливості процедур банкрутства, порядок продажу майна боржника, віндикація, способи судового захисту, право на ефективний засіб юридичного захисту, оскарження результатів аукціону