Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 08 листопада 2022 року

у справі № 910/5107/20[1]

Господарська юрисдикція

Щодо необхідності встановлення судом статусу іноземної процедури банкрутства

ФАБУЛА СПРАВИ

Керуючий іноземною процедурою банкрутства CGM Czech a.s. магістр Еміль Фішер (Чеська Республіка) звернувся до господарського суду із заявою про визнання іноземної процедури банкрутства та керуючого іноземною процедурою банкрутства в Україні.

Ухвалою господарський суд:

1. визнав в Україні іноземну процедуру банкрутства CGM Czech a.s., яка є юридичною особою, що створена та здійснює діяльність за законодавством Чеської Республіки;
2. визнав в Україні керуючого іноземною процедурою банкрутства CGM Czech a.s. магістра Еміля Фішера (Emil Fischer);
3. увів мораторій на задоволення вимог кредиторів CGM Czech a.s.;
4. увів процедуру розпорядження майном CGM Czech a.s.

В апеляційному суді справа слухалась неодноразово.

За результатами нового апеляційного розгляду, постановою апеляційний господарський суд залишив рішення господарського суду без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Кодексом України з процедур банкрутство передбачені чіткі процедури, які застосовуються до боржників, в залежності від їх економічного становища, наявних кредиторських вимог і т.д. При цьому визнання банкрутом боржника відповідно до положень КУзПБ супроводжується відкриттям ліквідаційної процедури, а не процедури розпорядження майном боржника (стаття 58).

Відповідно до вимог частини першої статті 104 КУзПБ, в ухвалі господарського суду про визнання іноземної процедури банкрутства повинно бути зазначено статус іноземної процедури банкрутства відповідно до положень цього Кодексу.

ВИСНОВКИ: системний аналіз положень статей 104 КУзПБ та 8 Закону України "Про міжнародне приватне право" дає підстави для висновку про те, що апеляційний суд повинен був встановити зміст норм права згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування в іноземній державі щодо іноземної процедури банкрутства, на стадії якої перебуває боржник, також встановити статус іноземної процедури банкрутства відповідно до положень цього Кодексу.

Разом з тим, обмежившись лише посиланням на інформацію про наявність відкритої щодо боржника процедури банкрутства, апеляційний суд не встановив стадію, на якій перебуває таке банкрутство в іноземній державі на момент задоволення заяви керуючого іноземною процедурою банкрутства, який статус іноземної процедури банкрутства відповідно до положень КУзПБ, чи передбачені подібні/тотожні процедури за законодавством іноземної держави процедурам, передбаченим законодавством України та не здійснив їх порівняння з метою встановлення відповідності вже введених процедур в іноземній державі процедурі, необхідній для введення на території України, а також не встановив наявність/відсутність можливості щодо здійснення повноважень керуючого іноземною процедурою банкрутства у судах України поза межами відкриття додаткової процедури банкрутства поряд з уже наявним провадженням у суді іноземної держави.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: транскордонні банкрутства, банкрутство з іноземним елементом, іноземне провадження