Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 02 листопада 2022 року

у справі № 726/1072/20

Кримінальна юрисдикція

Щодо недоведеності незаконного зберігання засудженим наркотичного засобу

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309 КК та виправдано за недоведеністю того, що вчинено кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції і постановив свій, яким визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, і призначив йому покарання у виді арешту на строк 6 місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців.

ОЦІНКА СУДУ

Розгляд кримінальних проваджень має здійснюватися із суворим додержанням закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому законом, і встановлено обвинувальним вироком. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК може виражатися в незаконному: виробництві; виготовленні; придбанні; зберіганні; перевезенні; пересиланні наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Під незаконним зберіганням наркотичного засобу потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов`язані з фактичним незаконним перебуванням їх у володінні винного (він може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі чи в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів настає незалежно від його тривалості. Зберігання наркотичних засобів уважається закінченим кримінальним правопорушенням з моменту, коли такі засоби фактично почали перебувати у володінні винного.

ВИСНОВКИ: у цій справі, апеляційний суд, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, у своєму рішенні не виклав у формулюванні обвинувачення, визнаного цим судом доведеним, усіх ознак інкримінованого ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, а по суті лише констатував факт вилучення органом досудового розслідування особливо небезпечного наркотичного засобу за місцем проживання його матері. Водночас суд апеляційної інстанції, засуджуючи ОСОБА_1 за вчинення кримінального проступку, не вказав способу зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, - канабісу, а саме того, де його зберігав (у кишені своїх штанів, у гаражі чи в іншому приміщенні, сховищі або іншому місці). Таким чином, у цьому кримінальному провадженні не встановлено всіх ознак складу інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що унеможливлює визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини у сфері обігу наркотичних засобів, підставою кримінальної відповідальності, істотні порушення кримінального процесуального закону, принцип забезпечення доведеності вини, презумпція невинуватості