Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 02 листопада 2022 року

у справі № 724/1590/19

Кримінальна юрисдикція

Щодо правових наслідків відображення в змісті обвинувального акта того, що особа «підозрюється», а не «обвинувачується»

ФАБУЛА СПРАВИ

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 366 КК, та виправдано у зв`язку з недоведеністю того, що в його діях є склад вказаних кримінальних правопорушень.

Апеляційний суд ухвалою вирок суду першої інстанції залишив без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Не викликає сумніву нетотожність понять «підозра» і «обвинувачення», які, попри наявність спільних рис, є різними етапами кримінального провадження з притаманними лише їм специфічним комплексом гарантій прав та обов`язків і порядку здійснення процесуальних дій. З огляду на це недопустимим є використання зазначених понять як синонімів у різних процесуальних документах, оскільки вони не можуть вважатися рівнозначними, незважаючи на подібність стилістичного викладу фактичних даних у повідомленні про підозру та обвинувальному акті.

Водночас суду належить установити, чи має таке недотримання вимог кримінального процесуального закону щодо складання обвинувального акта наслідок у вигляді істотного впливу на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що не було здійснено під час апеляційного перегляду.

Колегія суддів звертає увагу, що питання відповідності обвинувального акта вимогам КПК з огляду на положення ст. 314 КПК вирішує суд першої інстанції під час підготовчого судового засідання.

ВИСНОВКИ: відображення в змісті обвинувального акта того, що особа «підозрюється», а не «обвинувачується», не є виключною підставою для сумнівів у конкретності та обґрунтованості висунутого обвинувачення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: вимоги до обвинувального акта, зміст процесуальних документів, порушення норм процесуального права