Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 16 липня 2020 року

у справі № 711/7922/17

Цивільна юрисдикція

Щодо можливості встановлення в судовому порядку юридичного факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулася до суду, зацікавлені особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація, із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просила суд в порядку окремого провадження встановити юридичний факт загибелі її сина, ОСОБА_2 при виконанні обов`язку військової служби 2014 року в с. Лисиче Амвросіївського району Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Рішенням суду першої інстанції заяву задоволено.

Постановою апеляційного суду скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

ОЦІНКА СУДУ

В порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки, і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, та в судовому порядку встановлення таких фактів можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

ВИСНОВКИ: встановивши, що ОСОБА_1 має достатньо переконливі докази того, що її син загинув під час проведення антитерористичної операції у зоні її проведення, що підтверджується, зокрема, постановою ВЛК УМВС України, довідкою першого заступника командира, свідоцтвом про смерть, актом про нещасний випадок (загибель), актом розслідування нещасного випадку, а тому підстави для висновку про те, що у заявника наявні перепони для підтвердження факту загибелі її сина внаслідок проведення антитерористичної операції відсутні. У зв`язку зі смертю сина заявниці було видано свідоцтво про смерть, а причина смерті не може бути встановлено у судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що юридичний факт, про встановлення якого порушує у цій справі питання заявник (наявність збройної агресії проти України зі сторони Російської Федерації), є загальновідомим та встановленим в порядку окремого провадження бути не може.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори про встановлення юридичних фактів, факт смерті внаслідок АТО, захист прав членів сім'ї військовослужбовця, способи захисту прав, право на доступ до суду, право на судовий захист