Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 28 лютого 2020 року

у справі № 810/2893/17

Адміністративна юрисдикція

Щодо правомірності здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи у разі невстановлення у судовому рішенні порядку і строків заявлення кредиторами своїх вимог до цієї юридичної особи

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Відділу державної реєстрації виконавчого комітету міської ради Київської області (надалі - ВДР Виконкому міськради), відділення об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС, в якому просила:

1. визнати неправомірними дії об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС (надалі - ОДПІ) щодо подання державному реєстратору Реєстраційної служби міського управління юстиції (надалі - Державний реєстратор) заяви про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та інших документів для державної реєстрації "припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи";
2. визнати недійсним та скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційний запис "припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи", вчинений Державним реєстратором.

Рішенням окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ВДР Виконкому міськради залишено без задоволення, а рішення окружного адміністративного суду - без змін.

Постановою апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги ОДПІ, Державного реєстратора задоволено. Скасовано постанову апеляційного адміністративного суду та рішення окружного адміністративного суду і ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (надалі - Закон №755-IV, в редакції, чинній на час спірних правовідносин), юридична особа припиняється, в тому числі, в результаті ліквідації за судовим рішенням, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 5 статті 38 Закону №755-IV у вказаній редакції, суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв`язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи.

Водночас, частиною 2 статті 110 ЦК України встановлено, що у разі якщо з позовом про ліквідацію юридичної особи звернувся орган державної влади, ліквідатором може бути призначений цей орган, якщо він наділений відповідними повноваженнями.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Згідно з частиною 5 цієї статті строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Аналіз норм цієї статті дає підстави для висновку, що порядок і строки заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, яка припиняється, здійснюється виключним колом суб`єктів, зокрема, учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення, залежно від способу припинення юридичної особи.

Пунктом 11 частини 1 статті 28 Закону №755-IV (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) встановлено, що однією з підстав для відмови у державній реєстрації є те, що документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані раніше строку, встановленого цим Законом.

При цьому, за змістом частини 4 статті 28 Закону №755-IV у вказаній редакції, відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, а також відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об`єднання не допускається.

Таким чином, реєстраційні дії вчиняються державним реєстратор за заявницьким принципом - на підставі поданих заявником документів згідно з переліком, і законодавство регламентує підстави для відмови у державній реєстрації припинення юридичної особи, які є виключними і не підлягають розширеному тлумаченню.

ВИСНОВКИ: зважаючи на те, що припинення юридичної особи відбувалось на підставі постанови суду, то саме на суд було покладено обов`язок щодо встановлення порядку і строків заявлення кредиторами своїх вимог до цієї юридичної особи. Оскільки у постанові суду цей строк встановлено не було, то ліквідаційна комісія, сформована податковим органом, була позбавлена можливості самостійно встановлювати цей строк в силу вимог частини 3 статті 105 ЦК України.

У зв`язку з тим, що судом, як уповноваженим на це органом, не встановлено порядку і строків заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, яка припинялась, а ліквідаційна комісія, сформована з посадових осіб податкового органу, не наділена повноваженнями щодо їх встановлення, то у Державного реєстратора не було визначених статтею 28 Закону №755-IV підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації припинення юридичної особи.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження реєстраційних дій, процедура ліквідації юридичної особи, підстави припинення юридичної особи, процедура ліквідації юридичної особи, способи судового захисту, захист прав кредиторів