Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 22 листопада 2022 року

у справі № 540/252/21

Адміністративна юрисдикція

Щодо повноважень суду апеляційної інстанції витребовувати докази з власної ініціативи

ФАБУЛА СПРАВИ

Селянське фермерське господарство «Вєтров» звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру про визнання протиправним та скасування припису, у якому просило визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру.

Рішенням окружного адміністративного суду позовні вимоги Селянського фермерського господарства «Вєтров» було задоволено.

Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано, та ухвалено постанову, якою у задоволенні позовних вимог Селянського фермерського господарства «Вєтров» відмовлено.

ОЦІНКА СУДУ

Кодексом адміністративного судочинства України розподілено обов`язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі та передбачає активну роль суду в процесі збору доказів.

У свою чергу, суд не є пасивним спостерігачем за тим, що подають особи, які беруть участь у справі, на обґрунтування своїх вимог.

Щоб правильно встановити фактичні обставини справи, суд наділено повноваженням збирати та оцінювати докази, а також сприяти реалізації прав сторін по справі в частині доказування обставин справи, шляхом витребовування необхідних доказів у разі необхідності.

Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Для цього стаття 9 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на суд обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з`ясування всіх обставин справи. У тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 306 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду:

1. з`ясовує склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;
2. з`ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень;
3. з`ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються учасниками справи;
4. пропонує учасникам справи подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;
5. вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;
6. за клопотанням учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи;
7. вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції;
8. вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.

ВИСНОВКИ: суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями, зокрема витребовувати докази з власної ініціативи.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: компетенція суду, процедура доказування, апеляційне провадження, засади адміністративного судочинства