Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 23 серпня 2022 року

у справі № 910/9375/21

Господарська юрисдикція

Щодо умов застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України

Аналогічна правова позиція висловлена

Верховним Судом України в постанові

від 04.02.2014 у справі № 3-1гс14

ФАБУЛА СПРАВИ

ПАТ "Укргідроенерго" звернулось до господарського суду з позовом до ПАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення боргу за електроенергію для врегулювання небалансів, штрафних санкцій, 3% річних та "інфляційних втрат".

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задоволено повністю.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини другої статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

1. за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
2. за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Грошове зобов'язання - це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виходячи з викладеного, грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, із правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом спору у справі є вимоги позивача про стягнення заборгованості за придбану електричну енергію у відповідних місяцях.

Враховуючи, що між сторонами у справі, що розглядається, виникло грошове зобов`язання, рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 483 179, 64 грн. та частково пені в сумі 249 005, 25 грн. на підставі абзацу третього частини другої статті 231 ГК України підлягає скасуванню з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

ВИСНОВКИ: застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, можливе за сукупності таких умов:

1. якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;
2. якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;
3. якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Враховуючи викладене, висновок суду касаційної інстанції про те, що положення абзацу третього частини другої статті 231 ГК України застосовуються до грошових зобов'язань, є помилковим.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави застосування господарських санкцій, стягнення боргу, правова природа грошового зобов'язання, виконання господарських зобов'язань