Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 29 червня 2022 року

у справі № 201/9754/17

Цивільна юрисдикція

Щодо переривання позовної давності шляхом пред'явлення позову

Аналогічна правова позиція висловлена

Великою Палатою Верховного Суду в постановах

від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц

від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3677/17

ФАБУЛА СПРАВИ

ПАТ «Ощадбанк» в особі філії - обласного управління ПАТ «Ощадбанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - районна у місті рада, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, виселення з житлового будинку та зняття з реєстраційного обліку.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням суду першої інстанції ПАТ «Ощадбанк» відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.

Останньою постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову АТ «Ощадбанк» в особі філії - обласного управління АТ «Ощадбанк» з інших мотивів.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною другою статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до частини третьої статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

ВИСНОВКИ: позовна давність шляхом пред'явлення позову переривається саме на ту частину вимог (право на яку має позивач), що визначена ним у його позовній заяві. Що ж до вимог, які не охоплюються пред’явленим позовом, та до інших боржників, то позовна давність щодо них не переривається. Обов'язковою умовою переривання позовної давності шляхом пред'явлення позову також є дотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції та інших, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила обчислення позовної давності, підстави зупинення позовної давності, іпотечне зобов'язання, кредитні спори