Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 12 жовтня 2021 року

у справі № 663/3390/19

Кримінальна юрисдикція

Щодо відсутності підстав притягнення особи до кримінальної відповідальності за систематичне вчинення домашнього насильства

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду в постанові

від 16 квітня 2020 року у справі № 397/1694/14-к

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, та виправдано у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК закрито кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК.

Апеляційний суд ухвалою від 20 січня 2021 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишив без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно зі ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У ч. 1 ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що нікого не може бути вдруге притягнуто до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.

Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Сергій Золотухін проти Росії», сформулював позицію, згідно з якою ст. 4 Протоколу № 7 трактується як заборона кримінального переслідування особи двічі за правопорушення, якщо воно випливає з ідентичних фактів, які є по суті тими ж самими.

У п. 132 справи «А та Б проти Норвегії» (рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2016 року) зазначено, що матеріальні критерії для визначення того, чи існує досить тісний зв'язок за суттю, включають у себе:

1. чи переслідують різні провадження взаємодоповнюючі цілі і, таким чином, стосуються не тільки in abstrakto, але й in concreto, різних аспектів соціально неправомірної поведінки;
2. чи є подвійність провадження передбачуваним наслідком (як в законодавстві, так і на практиці) одного і того ж оспорюваного діяння (idem);
3. чи проводяться паралельні провадження таким чином, щоб уникнути, наскільки це можливо, будь-якого дублювання в збиранні, а також оцінці доказів шляхом належної взаємодії між різними компетентними органами з тим, щоб факти, встановлені в одному провадженні, також використовувалися в іншому провадженні;
4. і, перш за все, чи враховується санкція у першому завершеному провадженні в тих провадженнях, які завершуються пізніше з тим, щоб особа, якої вони стосуються, не несла надмірний тягар.

ВИСНОВКИ: з матеріалів цього кримінального провадження колегія суддів убачає, що потерпіла звернулася із заявою до правоохоронних органів про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за систематичне вчинення домашнього насильства. Фактично не здійснюючи розслідування за цією заявою, органи досудового розслідування використали матеріали, які стосувалися фактів раніше вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП стосовно цієї ж потерпілої, та за якими він вже був притягнутий до відповідальності.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що притягнення особи двічі за одні і ті ж діяння, які кваліфікуються як адміністративні правопорушення, а потім як кримінальне правопорушення є неможливим і суперечить Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини. Тому рішення суду про виправдання ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення є законним та обґрунтованим.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: принципу “non bisin idem”, презумпція невинуватості, засади кримінального провадження, кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи, істотні порушення кримінального процесуального закону, подвійна відповідальність