Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 02 вересня 2022 року

у справі № 640/16646/21

Адміністративна юрисдикція

Щодо відсутності ознак зловживання процесуальними правами у діях представника сторони у справі - адвоката

ФАБУЛА СПРАВИ

До суду звернулись судові експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», в якому просили визнати протиправними і скасувати рішення Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України про притягнення позивачів до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено.

Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано та ухвалено постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Апеляційним адміністративним судом було постановлено окрему ухвалу стосовно адвокатки, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .щодо виявлених порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яку доведено до відома Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури області для вжиття відповідних заходів реагування щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Постановою Верховного Суду ухвалу апеляційного адміністративного суду скасовано в частині визнання зловживанням процесуальними правами та такими, що перешкоджають судочинству, дії представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвокатки, вчинені під час судового розгляду справи №640/16646/21, та накладення на адвокатку штрафу.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

Ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.

Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Одночасно, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється: використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

ВИСНОВКИ: фактичні обставини справи свідчать про те, що адвокатка дійсно уклала договір про надання правової допомоги з позивачами у переддень судового засідання. Одразу після укладення цього договору, скаржниця звернулась до апеляційного суду із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, тобто одразу сповістила суд про вступ у справу як представниця позивачів і скористалась своїм процесуальним правом на подання відповідного клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Факт неприбуття скаржниці для реалізації свого процесуального права на ознайомлення з матеріалами справи зранку перед судовим засіданням, хибно розцінено судом як невикористання такого права, адже організувати роботу у запропонований співробітником суду спосіб було б об`єктивно ускладнено. До того ж, навіть за умови прибуття скаржниці до початку судового засідання для ознайомлення з матеріалами справи, використати ефективно це право вона б не змогла, адже справа складається з 9 томів, для вивчення яких необхідний час. Логічною вбачається поведінка адвокатки, спрямована на відкладення розгляду справи й надання судом їй можливості її вивчити, та кваліфіковано надати правничу допомогу своїм клієнтам.

Отже, Верховний Суд не вбачає порушень у діях адвокатки, спрямованих на відкладення розгляду справи, а розцінює таку поведінку як намагання скаржниці надати кваліфіковану юридичну допомогу позивачам. Затягування розгляду справи є зловживанням процесуальними правами, а адміністративна справа має бути розглянута в межах визначених КАС України процесуальних строків, проте з огляду на дату укладення договору про надання правничих послуг, таке зловживання з боку адвокатки відсутнє.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на судовий захист, відповідальність адвоката, процесуальні обов'язки учасників справи, порядок надання професійної правничої допомоги