Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 14 лютого 2022 року

у справі № 2-4744/11[1]

Цивільна юрисдикція

Щодо правових наслідків подання заяви про перегляд заочного рішення суду у сімейному спорі після спливу значного проміжку часу

ФАБУЛА СПРАВИ

2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Заочним рішенням суду першої інстанції позов задоволено.

2021 року представником ОСОБА_2 - адвокатом подано заяву про перегляд заочного рішення.

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката про перегляд заочного рішення суду першої інстанції 2011 року залишено без задоволення.

Постановою апеляційного суду заочне рішення суду першої інстанції 2011 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу закрито. Постанова суду апеляційної інстанції аргументована тим, що у матеріалах справи відсутні відомості про направлення відповідачу судових повісток на дати судових засідань та докази їх отримання. Тобто, заочне рішення винесено з порушенням частини першої статті 224 ЦПК України 2004 року.

ОЦІНКА СУДУ

Вимога добросовісності є загальною для усіх суб'єктів права, у тому числі - для усіх суб'єктів цивільних правовідносин, включаючи правовідносини сімейні.

Ця вимога ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними (пункт і статті З ЦК). Тобто такі дії мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоді довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Зазначені норми цивільного права постають як загальні принципи, які є, по суті нормами прямої дії.

У свою чергу, порушення учасником правовідносин вимог добросовісності під час здійснення своїх суб`єктивних прав має наслідком відмову у їх захисті та сприянні у їх реалізації. Зазначене стосується і процесуальних прав, зловживати якими неприпустиме (статті 2, 44 ЦПК України).

ВИСНОВКИ: за умови, що сторона знає про смерть іншої сторони у справі, де правонаступництво є неможливим, як і відновлення сімейних відносин, поведінка сторони, яка заявила після спливу значного проміжку часу про перегляд заочного рішення з формальних підстав, є зловживанням процесуальними правами.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: заочне провадження, підстави перегляду судових рішень, процедурні порушення, право на доступ до суду