Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 18 серпня 2022 року

у справі № 560/7496/20

Адміністративна юрисдикція

Щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах

від 30 січня 2019 року у справі № 808/1271/18

від 22 квітня 2021 року у справі № 826/8789/18

від 26 травня 2022 року у справі № 420/10861/21

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної служби з питань праці, Державної служби України з питань праці про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі).

Рішенням окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково.

Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано рішення окружного адміністративного суду. Адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

ОЦІНКА СУДУ

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Згідно з частиною першою статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Частиною другою статті 233 КЗпП України визначено виняток із загальних строків для звернення за захистом суб'єктивних трудових прав працівника: у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

До вимушеного прогулу прирівнюється затримка роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі (стаття 236 КЗпП України).

Середній заробіток за своїм змістом також є державною гарантією, право на отримання якої виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.

У постанові від 25 липня 2018 року у справі № 552/3404/17 Верховний Суд визначив природу вимоги про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, та дійшов висновку, що такий спір є спором про оплату праці, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 233 КЗпП України.

Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.

Водночас указані положення КАС України не містять норми, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

ВИСНОВКИ: право на заробітну плату не обмежується будь-яким строком щодо судового захисту.

З огляду на це, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються стягнення належної йому заробітної плати, які, відповідно до статті 233 КЗпП України (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин), не обмежуються будь-яким строком звернення до суду.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: забезпечення прав працівника, належні працівнику виплати, захист трудових прав, строки звернення до суду, процедура звільнення, виплати при поновленні на роботу, структура фонду оплати праці