Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 01 лютого 2022 року

у справі № 902/368/16

Господарська юрисдикція

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах

від 12.05.2021 у справі № 911/1099/20

від 26.05.2021 у справі № 910/8358/19

ФАБУЛА СПРАВИ

ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення 117 117 487,29 грн заборгованості, 80 775 449,35 грн пені, 73 790 153,26 грн інфляційних втрат та 7 171 732,31 грн 3 % річних.

Рішенням господарського суду позов задоволено частково.

Постановою апеляційного господарського суду змінено рішення господарського суду в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 81 365 166,10 грн основного боргу, 14 872 539,50 грн пені, 943 483,89 грн 3 % річних та 2 346 664,18 грн інфляційних втрат, та прийнято в цій частині нове рішення, викладено резолютивну частину рішення в редакції цієї постанови.

ОЦІНКА СУДУ

Пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначають, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

ВИСНОВКИ: пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мається на увазі саме застосування норми матеріального права і не стосується порушення норм процесуального права, тому не може бути підставою для оскарження судових рішень, в яких допущено порушення норм процесуального права.

При цьому, така підстава як «суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду», передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, стосується лише норм матеріального права (неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню), і не може бути підставою, якщо рішення оскаржується у зв`язку із порушенням норм процесуального права.

Натомість, здійснення судом процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права), якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (частина 2 статті 311 Господарського процесуального кодексу України), може бути підставою касаційного оскарження лише у разі, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України. Відповідна підстава передбачена у пункті 4 частині 1 статті 287 цього Кодексу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави перегляду судових рішень, предмет касаційного оскарження, принцип єдності судової практики