Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 06 липня 2022 року

у справі № 299/4116/19[1]

Цивільна юрисдикція

Щодо можливості звернення до суду з позовом про визнання протоколів зборів уповноважених та передаточного (розподільчого) балансу такими, що не підтверджують відображених в них фактів

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «Колос», треті особи: районна державна адміністрація, міська рада, ГУ Держгеокадастру, в якому просив:

1. визнати протоколи зборів уповноважених КСГП від 1998 року недійсними;
2. визнати передаточний (розподільчий) баланс КСГП від 1998 року недійсним;
3. визнати протоколи зборів уповноважених КСГП від 1998 року, передаточний (розподільчий) баланс КСГП від 1998 року такими, що не підтверджують відображених в них фактів.

Рішенням суду першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Постановою апеляційного суду мотивувальну частину рішення суду першої інстанції змінено відповідно до редакції постанови апеляційного суду Резолютивну частину рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту. Обставини щодо підтвердження/непідтвердження протоколами зборів уповноважених та передаточним (розподільчим) балансом відображених в них фактів, можуть складати сутність доводів сторони у межах спору про визнання недійсним акта органу юридичної особи (зокрема, визнання недійсними рішень загальних зборів), а не бути предметом окремого позову.

Відсутність у позивача юридичної можливості пред'явити позов про визнання протоколів та передаточного (розподільчого) балансу такими, що не підтверджують відображених в них фактів є легітимним обмеженням, покликаним забезпечити юридичну визначеність у застосуванні норм процесуального права. Таке обмеження не шкодить суті права на доступ до суду та є пропорційним означеній меті. Остання досягається гарантуванням того, що аргументи сторони підтвердження/непідтвердження протоколами зборів уповноважених та передаточним (розподільчим) балансом відображених в них фактів має перевірити суд, за наявності для цього підстав у межах спору про визнання недійсним акта органу юридичної особи (зокрема, визнання недійсними рішень загальних зборів).

ВИСНОВКИ: не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом про визнання протоколів зборів уповноважених та передаточного (розподільчого) балансу такими, що не підтверджують відображених в них фактів, і такі позови не підлягають судовому розгляду.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: способи захисту цивільних прав, корпоративні спори, оскарження актів юридичної особи, право на ефективний засіб юридичного захисту, право на доступ до суду, цивільна юрисдикція