Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 15 червня 2020 року

у справі № 910/10006/19

Господарська юрисдикція

Щодо процесуального правонаступництва нового кредитора у спорі стосовно дійсності укладеного первісним кредитором правочину

ФАБУЛА СПРАВИ

ТОВ «Ювеста Девелопмент» звернулося до господарського суду з позовом до ПАТ «Європейський газовий банк» та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Європейський газовий банк».

ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» звернулося до господарського суду із заявою про заміну сторони у справі № 910/10006/19, у якій просило замінити відповідача - ПАТ «Європейський газовий банк» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» у зв'язку з укладенням між ними договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, майнових прав та дебіторської заборгованості.

Господарський суд ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, відмовив у задоволенні заяви ТОВ «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони повністю.

ОЦІНКА СУДУ

Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

За змістом частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва.

Згідно з частиною 1 статті 513 та статтею 514 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

ВИСНОВКИ: спірні правовідносини у цій справі не пов`язані з виконанням зобов`язань ні за кредитним договором, ні за іпотечним договором, укладеним в забезпечення кредитного договору, виконання зобов'язань за договором іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки за цим договором не є предметом спору у цій справі. Відповідно заміна кредитора, яка відбулася за договором про відступлення прав вимоги, не стосується спірних правовідносин, пов'язаних з укладенням правочину, а стосується правовідносин щодо виконання цього правочину.

З огляду на викладене у спірному матеріальному правовідношенні не відбувся перехід процесуальних прав та обов'язків банку до нового кредитора, тобто не відбулося процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України, оскільки банк, який був стороною (іпотекодержателем) спірного іпотечного договору при його укладенні, не вибув з цивільно-правових та процесуальних відносин щодо визнання цього договору недійсним та не втратив прав учасника у справі щодо спору, пов'язаного з укладенням спірного правочину.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав кредитора, недійсність правочинів, підстави процесуального правонаступництва, цесії, заміна сторони у зобов'язанні