Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 06 липня 2022 року

у справі № 0808/7199/2012

Цивільна юрисдикція

Щодо умови дотримання вимоги про якість виконаних робіт у разі підтвердження факту виконання на об'єкті повного комплексу робіт, передбаченого проектною документацією

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Фірма «Т. М. М.», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Компанія «Термікс», ТОВ «Архітектурна спілка», про захист прав споживача, відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов'язання усунути недоліки.

Позов обгрунтований тим, що позивач і його дружина ОСОБА_2 є співвласниками квартири на підставі укладених інвестиційних договорів. Забудовником вказаного будинку є ТОВ Фірма «Т. М. М». Указував, що за змістом інвестиційних договорів відповідач взяв на себе обов'язок здійснити весь комплекс робіт з будівництва будинку, а також гарантував високу якість всіх робіт, які прямо чи опосередковано відносяться до будівництва будинку, повну відповідність будинку необхідним стандартам. Разом із тим, в квартирі систематично почали з'являтися сліди дії вологи на опоряджувальних покриттях квартири. Позивач та члени його родини неодноразово звертались до відповідача з приводу встановлення причин залиття та їх усунення, внаслідок чого складено акти обстеження квартири. Позивач уважав, що причиною потрапляння води до належної йому квартири є порушення, допущені відповідачем під час будівництва будинку, а також використання неякісних матеріалів, внаслідок чого була спричинена шкода квартирі позивача і пошкоджено оздоблювальні покриття. Указані обставини, на думку позивача, підтверджуються висновком експертного дослідження, складеного на його замовлення, а також судовими експертизами, проведеними в межах розгляду цієї справи.

Третя особа ОСОБА_2 звернулась із позовом до ТОВ Фірма «Т. М. М.», в якому просила стягнути з відповідача майнові збитки в розмірі 2 263 845,39 грн, моральну шкоду в сумі 750 000,00 грн, а також зобов'язати відповідача усунути допущені ним недоліки при будівництві будинку, що перераховані ОСОБА_1 в первісному позові.

Справа судами розглядалася неодноразово.

За результатами нового розгляду, рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовів ОСОБА_1 і ОСОБА_2. Колегія суддів, зокрема, уважала, що сам по собі факт належного введення будинку в експлуатацію є підтвердженням його відповідності будівельним та іншим нормам, дотримання умов проектної документації, виконання генеральним підрядником та субпідрядними організаціями своїх зобов'язань при будівництві.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції проігнорував докази, які підтверджують факт заподіяння шкоди позивачеві внаслідок неякісно здійснених відповідачем будівельних робіт. Вважає, що введення будинку в експлуатацію не підтверджує якість виконання будівельних робіт та їх відповідність проектно-технічній документації.

Правова позиція Верховного Суду: виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Відшкодування шкоди не залежить від вини виготовлювача товару, що є нерухомим майном, виконавця робіт (послуг), а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах (ч. 1 ст. 1209 ЦК України).

Виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару, результатів робіт (послуг) (ч. 2 ст. 1209 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару (абз. 1 ч. 1 ст. 1210 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановленого строку служби (строку придатності) товару, результатів робіт (послуг), а якщо він не встановлений, - протягом десяти років з дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги) (ч. 1 ст. 1211 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що:

1. в інтересах охорони прав фізичних та юридичних осіб у рамках недоговірних зобов'язань з відшкодування шкоди передбачено механізм регулювання відносин, пов'язаних із відшкодуванням шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг);
2. зобов`язання з відшкодування шкоди внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі;
3. підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, є завдання майнової шкоди іншій особі;
4. суб`єктами такого зобов`язання є кредитор (потерпілий) та боржник (виготовлювач товару, що є нерухомим майном);
5. боржник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару;
6. строки, передбачені ч. 1 ст. 1211 ЦК України, за цільовим призначенням є строками існування права (на відшкодування шкоди), а за своєю сутністю є присічними строками. Такі строки не є позовною давністю, а тому норми про позовну давність, її зупинення і переривання на них поширені бути не можуть.

У цій справі, встановивши факт наявності конструктивних недоліків будівництва будинку та причинно-наслідковий зв`язок між їх наявністю та заподіянням шкоди майну позивача, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для відшкодування майнової шкоди позивачу в порядку, визначеному ст.ст. 1209, 1210 ЦК України.

Висновки: підтвердження факту виконання на об'єкті повного комплексу робіт, передбаченого проектною документацією, не свідчить про якість виконаних робіт та відсутність порушення прав позивача за умови неспростування відповідачем висновків судових експертів про протилежне.

Ключові слова: підстави відшкодування шкоди, захист прав інвестора, спори із замовниками будівництва, оцінка висновків судових експертиз