Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 17 лютого 2022 року

у справі № 752/23954/18

Кримінальна юрисдикція

Щодо обов'язковості розгляду судом клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності

Фабула справи: ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження закрито.

Ухвалою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни.

Мотивація касаційної скарги: захисник засудженого зазначає, що хоча ОСОБА_2 і наполягав на закритті кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, однак не вказував, що погоджується на таке закриття з нереабілітуючих обставин, визначення яких навіть не передбачено законодавством.

Правова позиція Верховного Суду: п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового розгляду щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Вимоги ч. 8 ст. 284 КПК України регламентують, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.

Як визначено положеннями ч. 3 ст. 285 КПК України, підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Таким чином, в залежності від позиції підозрюваного чи обвинуваченого та за наявності підстав для закриття кримінального провадження вимоги процесуального закону передбачають альтернативні варіанти щодо розгляду питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Зокрема, законодавцем передбачено процесуальне право обвинуваченого відмовитися від закриття провадження та наполягати на дослідженні доказів у справі з метою встановити свою невинуватість.

У такому випадку судове провадження проводиться у загальному порядку і за результатами такого розгляду суд постановляє вирок: у разі недоведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення - виправдувальний; у разі доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення - обвинувальний, та звільняє таку особу від призначеного покарання на підставі ст.ст. 49, 74 КК України.

Тоді як заявлене клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та стадії судового розгляду передбачає, що обвинувачений фактично відмовляється від такої процедури, а закриття кримінального провадження з цих підстав не вказує про його невинуватість, тобто не реабілітує його за вчинені дії.

До того ж сама норма ст. 49 КК України у своєму змісті закріплює те, що від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності особа може бути звільнена, якщо саме з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули певні строки.

Висновки: обов'язковою умовою звільнення особи саме від кримінальної відповідальності, а не від покарання, на підставі ст. 49 КК України, є визнання факту, що така особа вчинила кримінальне правопорушення. Лише в такому випадку можливо обчислити відповідні строки давності.

При цьому за умови, що обвинувачений наполягає на звільненні його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, однак не визнає вину за пред`явленим обвинуваченням, не звільняє суд від обов`язку невідкладно розглянути таке клопотання та задовольнити його за наявності для цього підстав, та позбавляє можливості досліджувати докази у справі, враховуючи, що розгляд такого клопотання для суду є першочерговим.

Ключові слова: підстави закриття кримінального провадження, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, процедура звільнення від кримінальної відповідальності