Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 11 січня 2022 року

у справі № 904/1448/20

Господарська юрисдикція

Щодо юрисдикції спорів про стягнення збитків, завданих втратою майна (напіввагонів) внаслідок запровадження АТ «Укрзалізниця» тимчасових обмежень (конвенційних заборон) на здійснення перевезень вантажів

ФАБУЛА СПРАВИ

ТОВ «Укрметалургтранс» звернулося до господарського суду з позовом про:

1. визнання протиправними дій АТ «Укрзалізниця» щодо прийняття розпоряджень в частині встановлення заборони на переміщення залізничного рухомого складу (приватних вагонів) у порожньому стані через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей у напрямку з територій, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, на іншу частину території України;
2. солідарне стягнення з АТ «Укрзалізниця» і ТОВ «Металургтранс» на користь ТОВ «Укрметалургтранс» 21 654 288 грн збитків, завданих внаслідок втрати 48 напіввагонів.

Рішенням господарського суду визнано протиправними дії АТ «Укрзалізниця» щодо прийняття розпорядження в частині встановлення заборони на переміщення залізничного рухомого складу (приватних вагонів) у порожньому стані через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей у напрямку з територій, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, на іншу частину території України; з АТ «Укрзалізниця» стягнуто на користь ТОВ «Укрметалургтранс» 21 654 288 грн збитків, завданих внаслідок втрати напіввагонів у кількості 48 одиниць; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою апеляційного господарського суду рішення місцевого господарського суду скасовано. Закрито провадження у справі в частині визнання протиправними дій АТ «Укрзалізниця» щодо прийняття розпорядження в частині встановлення заборони на переміщення залізничного рухомого складу (приватних вагонів) у порожньому стані через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей у напрямку з територій, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, на іншу частину території України. Відмовлено у задоволенні позову про солідарне стягнення з АТ «Укрзалізниця» і ТОВ «Металургтранс» на користь ТОВ «Укрметалургтранс» 21 654 288 грн збитків.

ОЦІНКА СУДУ

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач - суб'єкт господарювання звернувся з вимогою про стягнення з АТ «Укрзалізниця» збитків, завданих, на його думку, втратою майна (напіввагонів) внаслідок запровадження АТ «Укрзалізниця» тимчасових обмежень (конвенційних заборон) на здійснення перевезень вантажів.

Здійснюючи нормативне регулювання господарської діяльності відповідно до статті 7 ГК України, Міністерство інфраструктури України відповідно до покладених на нього завдань установлює процедуру та строки припинення або обмеження навантаження і перевезення вантажів та вантажобагажу, що зумовлено обставинами непереборної сили, воєнними діями, блокадою, епідемією або іншими обставинами, які не залежать від перевізників і власників інфраструктури залізничного транспорту загального користування і перешкоджають здійсненню перевезень, та оповіщення про це перевізників і власників інфраструктури загального транспорту загального користування (підпункт 40 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460).

Тож Міністерство інфраструктури України як орган виконавчої влади та суб`єкт владних повноважень має власну компетенцію щодо установлення процедури та строків припинення або обмеження навантаження і перевезення вантажів та вантажобагажу.

Натомість за приписами статті 4 Закону України «Про залізничний транспорт» АТ «Укрзалізниця» є суб`єктом господарювання, який відповідно до закону наділений виключною компетенцією щодо управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях; за статтею 13 цього Закону, організовуючи роботу залізничного транспорту в умовах надзвичайних обставин, АТ «Укрзалізниця» вправі запроваджувати, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту, тимчасові обмеження щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних засобів у пунктах призначення.

Тобто, АТ «Укрзалізниця» як суб`єкт господарювання здійснює дії з обмеження перевезень у межах своєї власної господарської компетенції щодо організації та планування господарської діяльності з перевезення вантажів.

При цьому, враховуючи наведені норми права та нормативні акти, реалізація такої складової господарського повноваження, як тимчасові обмеження щодо перевезень, здійснюється за погодженням із центральним органом виконавчої влади (тобто особою, яка здійснює владні повноваження). Однак ототожнення у зв`язку із цим організаційно-господарської функції, яка здійснюється в межах своєї компетенції суб`єктом господарювання, з владно-управлінськими функціями органу виконавчої влади - суб'єкта владних повноважень є помилковими.

Доводи АТ «Укрзалізниця» про здійснення спірних дій в межах делегованих йому повноважень є помилковими та не ґрунтуються на положеннях законодавства. Так, дійсно, за пунктом 29 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 6 квітня 1998 року, АТ «Укрзалізниця» має право запроваджувати, за погодженням з Міністерством транспорту України, тимчасові обмеження щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних засобів у пунктах призначення (відповідний пункт розташований у розділі, який охоплює регулювання організації та планування перевезення вантажів).

Так, створення на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України (державної організації з основним видом діяльності - державне управління загального характеру) юридичної особи приватного права - АТ «Укрзалізниця» (товариства, суб`єкта господарювання) має наслідком правонаступництво майнових прав та обов`язків,як це передбачено частиною шостою статті 2 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», однак не передбачає перехід до новоствореного товариства в порядку правонаступництва також і відповідних владних власних чи делегованих повноважень органу управління.

ВИСНОВКИ: у цій справі ні позивач, ні АТ «Укрзалізниця» не є суб'єктами владних повноважень, спірні дії АТ «Укрзалізниця» стосуються питань організації та планування господарської діяльності з перевезення вантажів, у межах якої сторони не наділені адміністративною процесуальною дієздатністю, а рішення АТ «Укрзалізниця», які запроваджують обмеження перевезень у власній господарській діяльності, не є нормативно-правовими актами чи актами індивідуальної дії в розумінні КАС України.

Тож характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб'єктний склад, як предмет оскарження, вказують на юрисдикцію господарських судів у спорі.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: критерії розмежування судової юрисдикції, підстави відшкодування збитків, відповідальність залізниці, господарська юрисдикція, адміністративна юрисдикція