Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 22 вересня 2021 року

у справі № 240/10258/19

Адміністративна юрисдикція

Щодо обрахування строків у разі переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред'явленням до виконання

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові

від 29.10.2020 у справі № 916/922/16

та Касаційним цивільним у складі Верховного Суду в постанові

від 27.05.2021 у справі № 303/2642/20

Фабула справи: ТОВ «Васьковицький граніт» звернулося з позовом до районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (далі - ВДВС) про скасування постанови головного державного виконавця ВДВС про відкриття виконавчого провадження.

Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, в позові відмовлено.

Мотивація касаційної скарги: ТОВ «Васьковицький граніт» наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404- VIII) із урахуванням обставин, які виникли у спірних правовідносин.

Правова позиція Верховного Суду: строки пред'явлення виконавчих документів до виконання на момент видачі вказаного виконавчого листа встановлювались ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 606-XIV, у вказаній редакції, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Закон № 606-XIV втратив чинність з 05 жовтня 2016 року згідно із Законом № 1404-VIII, крім ст. 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом (абз. 2 п. 2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404- VIII).

Слід зауважити, що законодавець визначив порядок переходу від однієї форми регулювання правовідносин до іншої, навівши відповідні правила у розділі ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VІІІ, згідно з п. 5 якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Таким чином, враховуючи приписи ч.ч. 1-2 ст. 12 Закону № 1404-VІІІ, на момент звернення Північним офісом Держаудитслужби строк пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого у справі, становив три місяці, перебіг якого мав би починатися з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Ч. 4 ст. 12 Закону № 1404-VIII передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується. Про це було безпосередньо зазначено у ч. 2 ст. 23 Закону № 606-XIV, яка є попередньою редакцією Закону № 1404-VIII, тоді як в чинній редакції Закону питання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання урегульовано ст. 12, але в ній ця норма відсутня.

Норми щодо переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебувають у системному зв'язку із застосуванням норм, що регулюють завершення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу.

Висновки: з аналізу ч.ч. 4 та 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" висновується, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Таким чином, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого ст. 12 Закону.

Ключові слова: виконання судових рішень, судовий контроль, обчислення строків, правомірність дій виконавця