Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 21 липня 2021 року

у справі № 910/14918/20[1]

Господарська юрисдикція

Щодо законності умов кредитного договору, укладеного з банком

ФАБУЛА СПРАВИ

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", Банк) звернулось до суду із заявою про банкрутство ТОВ "Едельвейс+2007" у зв'язку із неспроможністю останнього сплатити кредиторську заборгованість у розмірі 10 540 593,60 грн.

Ухвалою господарського суду відкрито провадження у справі №910/14918/20 про банкрутство ТОВ "Едельвейс+2007", визнано грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до боржника у розмірі 4 273 182,95 грн, з яких 3618967,25 грн - основне зобов`язання, 654 215,70 грн - штрафні санкції, введено процедуру.

Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду в частині визнання грошових вимог АТ КБ "Приватбанк до боржника у розмірі 4 273 182,95 грн залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, принцип свободи договору не є безумовним, межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності, а погоджені сторонами умови договору повинні відповідати не лише вимогам цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а й засадам справедливості, добросовісності, розумності як складової елемента загального конституційного принципу верховенства права.

У цьому контексті варто зазначити, що принцип справедливості, добросовісності і розумності обмежує дію принципу свободи договору. Учасники цивільних правовідносин можуть, зокрема укладати договори і на свій розсуд визначати їх умови, але з урахуванням прав і інтересів контрагентів.

Принципи справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

ВИСНОВКИ: у цій справі суди дійшли висновку, що має місце порушення вимог принципу справедливості, добросовісності і розумності, оскільки умовами договору в редакції додаткових угод фактично визначено додаткову плату, що створило ситуацію подвійної оплати за користування кредитом. Крім того, свобода договору передбачає абсолютну прозорість всіх його елементів, чого не вбачається з редакції формули винагороди, яка залежить від коефіцієнта зміни курсу гривні до долара США, не відповідає вимогам змінюваної процентної ставки, має значну кількість змінних величин, з яких не можливо визначити точну суму або відсоток, які мають бути в подальшому сплачені та фактичну кінцеву сукупну вартість кредиту, а також, не визначає максимальний розмір збільшення процентної ставки.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура банкрутства, порушення кредитного зобов'язання, правовідносини з банками, безспірний борг, порушення грошового зобов'язання