Справа № 991/1304/24

Провадження 1-кп/991/14/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2024 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіОСОБА_1 суддівОСОБА_2 ОСОБА_3 за участі: секретаря судового засіданняОСОБА_4 прокурораОСОБА_5 обвинуваченогоОСОБА_6 його захисників, адвокатаОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000000791 від 13.05.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 та ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, та

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 та ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження

1.1 На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2 Ухвалою суду від 22.02.2024 у цьому кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання, а ухвалою суду від 05.03.2024 - судовий розгляд (т. 1, а.с. 56-57, т. 2, а.с. 2-14).

1.3 25.04.2024 від прокурора ОСОБА_5 надійшло клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2024 на обвинуваченого ОСОБА_6

ІІ. Позиції сторін судового провадження

2.1 У клопотанні прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме:

- прибувати за кожним викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_10 з приводу обставин цього кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000000791 від 13.05.2023;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Аргументуючи свої доводи, прокурор посилався на обґрунтованість висунутого ОСОБА_6 обвинувачення на підставі зібраних у ході досудового розслідування доказів, а також на продовження існування ризиків переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків.

Обґрунтовуючи продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду прокурор зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. До того ж, ОСОБА_6 під час воєнного стану неодноразово перетинав державний кордон України, його діти навчаються та проживають на території Республіки Австрія, куди також навідувався обвинувачений, він та члени його сім`ї мають достатні статки та грошові кошти, які не були використані для внесення застави, оскільки заставодавцем є інша особа. Вказав, що дохід ОСОБА_6 та членів його сім`ї може забезпечити його існування під час перебування у розшуку та тривалого ухилення від суду. Зазначене в сукупності може спонукати обвинуваченого до переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання.

На підтвердження продовження існування ризику незаконного впливу на свідків прокурор вказав на те, що ОСОБА_6 має статус народного депутата, широке коло знайомств і зв`язки в державних та правоохоронних органах, в судах, які може використати з метою впливу на свідків, що були допитані під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, зокрема, на свідка ОСОБА_10 .

У судовому засіданні прокурор вказане клопотання підтримав з викладених у ньому мотивів та просив його задовольнити. Вважав, що продовження строку дії обов`язків на два місяці буде гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та забезпечить розгляд кримінального провадження у розумні строки.

2.2 Захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечували проти задоволення клопотання. Вказали, що ризики зменшилися, так як ми перебуваємо на стадії судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечив. Вважав, що відсутні підстави для продовження строку покладених на нього обов`язків, а ризики, на які посилався прокурор у клопотанні, - є надуманими.

Обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник ОСОБА_12 в судове засідання не з`явились, направили до суду клопотання, в якому просили проводити розгляд питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , без їхньої участі.

ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду

3.1 Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши доводи поданого клопотання, колегія суддів дійшла до таких висновків.

3.2 Правове регулювання

Положення ч. 5 та ч. 6 ст. 194 КПК України визначають правові підстави та надають перелік обмежувальних заходів (обов`язків), які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого одночасно із застосуванням запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

В силу ч. 7 цієї ж статті, такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Зі змісту ст. 199 КПК України слідує, що суд продовжує строк дії відповідних обов`язків лише у разі, якщо прокурор доведе, що заявлені ним ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов`язків.

3.3 Встановлені судом обставини

Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.08.2023 до ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 30 000 000,00 грн та покладенням на підозрюваного таких обов`язків: 1) прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; 2) не відлучатись за межі Київської області (крім відлучення до міста Києва) без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_10 , а також з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд до України; 6) носити електронний засіб контролю (т. 1 а.с. 46, 219-220).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.10.2023 ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 10 000 000,00 грн та покладенням таких самих обов`язків, як і попередньою ухвалою слідчого судді (т. 1 а.с. 46, 190-195).

17.10.2023 ОСОБА_13 була внесена застава, у зв`язку з чим ОСОБА_6 звільнено з-під варти і застосовано до нього альтеративний запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, про які зазначено вище (т. 1 а.с. 206).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.12.2023 підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк дії обов`язків, що були визначені зазначеними вище ухвалами слідчих суддів від 09.08.2023 та 04.10.2023 за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю (т. 1 а.с. 46, 200, т. 2 а.с. 37-41).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.02.2024 ОСОБА_6 продовжено строк дії таких обов`язків на два місяці (т. 1 а.с. 47, 210-218, т. 2 а.с. 42-46).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14.03.2024 ОСОБА_6 продовжено строк дії обов`язків, що були визначені ухвалою слідчого судді від 12.02.2024 за виключенням обов`язку не відлучатися за межі міста Києва, Київської та Чернігівської областей на два місяці (т. 5 а.с. 48-52).

До закінчення дії обов`язків в порядку ст. 199 КПК України прокурор звернувся з клопотанням про продовження їх строку.

Колегія суддів зауважує, що з огляду на стадію цього кримінального провадження питання обґрунтованості пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення наразі не вирішується, оскільки докази, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, підлягають дослідженню в порядку § 3 глави 28 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання про його доведеність.

У зв`язку із цим суд надаватиме оцінку винятково питанню існування та зміни заявлених прокурором ризиків.

3.4 Щодо ризику переховування ОСОБА_6 від суду

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 обвинувачується у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та у вчиненні закінченого замаху на заволодіння чужим майном, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, шляхом обману, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.

Зазначені кримінальні правопорушення за ступенем тяжкості належать до тяжких та особливо тяжких злочинів відповідно. Покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у пред`явленому обвинуваченні, передбачає позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням до цих правовідносин.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).

З цього слідує, що існування обвинувачення у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів саме по собі не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.

Отже, надаючи оцінку продовженню існування ризику переховування ОСОБА_6 від суду, колегія суддів виходить виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на порушення процесуальних обов`язків.

На підтвердження того, що ризик переховування ОСОБА_6 від суду продовжує існувати, прокурор надав суду відомості про доходи та майно, що перебуває у власності чи користуванні обвинуваченого та членів його сім`ї, близьких родичів.

Так, відповідно до декларації ОСОБА_6 , як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік у володінні обвинуваченого перебували грошові активи у виді готівкових коштів у розмірі 120 000,00 Євро та 464 092,00 доларів США, у його спільному володінні з дружиною - готівкові кошти в розмірі 275 000,00 доларів США. За указаний період часу загальний дохід ОСОБА_6 становив 529 598,00 грн, а його дружини - 497 701,00 грн. Також у власності ОСОБА_6 та його дружини перебуває значна кількість нерухомості та рухомого майна (земельні ділянки, будинки, квартири, автомобілі, коштовності) (т. 10 а.с. 72-79).

Зазначені відомості вказують на матеріальну можливість перебування ОСОБА_6 за межами України, у разі прийняття ним рішення про переховування від суду.

Крім того, згідно з наявними в матеріалах справи відомостями Державної прикордонної служби України ОСОБА_6 неодноразово перетинав державний кордон України, зокрема й під час воєнного стану (т. 2 а.с. 63).

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 21 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, в умовах діючого на території України воєнного стану ОСОБА_6 , який має інвалідність І групи (т. 1 а.с. 182-184), має право перетинати державний кордон України. Тобто на обвинуваченого не розповсюджуються установлені у цих правилах обмеження на виїзд за межі України під час дії правового режиму воєнного стану.

Таким чином, ризик переховування ОСОБА_6 від суду обумовлюється інформацію щодо перетину кордону, зокрема й в умовах воєнного стану, а також відомостями про його майновий стан, що зможе матеріально забезпечити його життєдіяльність в умовах тривалого переховування від суду. Співставивши наведене з можливими негативними для обвинуваченого наслідками у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, колегія суддів вважає, що з урахуванням встановлених судом факторів ризик переховування ОСОБА_6 від суду залишається достатньо високим.

3.5 Щодо ризику впливу на свідка

Аналізуючи доводи прокурора, колегія суддів виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.

Так, в силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка регламентована ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.

Водночас, з огляду на закріплений у ст. 290 КПК України порядок ознайомлення захисту з матеріалами досудового розслідування, зокрема, з показаннями допитаних стороною обвинувачення осіб, очевидно, що обвинувачений може бути обізнаний із персональними даними свідків та змістом їх позасудових показань.

Зазначене у поєднанні із наявним у ОСОБА_6 статусом народного депутата та можливістю впливу на інших осіб шляхом використання набутих зв`язків серед державних, правоохоронних та інших органів, дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідка та заявника ОСОБА_10 , з метою зміни чи відмови від раніше наданих ним показань, а відтак - і спотворення доказів у справі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що ризик незаконного впливу на свідка, який ще не допитаний безпосередньо судом, також залишається високим. Тому необхідним є встановлення ОСОБА_6 заборони спілкування саме з цією особою, яка має процесуальний статус свідка у цьому кримінальному провадженні.

3.6 Висновки суду

Стороною обвинувачення доведено збереження ризиків переховування обвинуваченого від суду та незаконно впливу на свідка, які виправдовують необхідність продовження строку дії кореспондуючих цим ризикам обов`язків, передбачених у п. 1, 3, 4 ,8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

За наведених підстав, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 194, 199, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , - задовольнити.

Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме:

- прибувати за кожним викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_10 , з приводу обставин цього кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000000791 від 13.05.2023;

- здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обвинуваченого ОСОБА_6 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , до 24.06.2024 включно.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_1 СуддіОСОБА_2 ОСОБА_3