ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/1955/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 (суддя Чебикіна С. О.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 (головуючий - Гаврилюк О. М., судді Сулім В. В., Ткаченко Б. О.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта"

про стягнення 586 925,62 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. 03.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика" (далі - ТОВ "ДСВ Логістика", експедитор, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта" (далі - ТОВ "Тривіта", замовник, відповідач) про стягнення 586 925,62 грн заборгованості за договором на транспортно-експедиторське обслуговування від 13.09.2017 № SC/AF-SC/AF-007851 (далі - договір № SC/AF-SC/AF-007851), укладеним між сторонами, посилаючись на положення статей 174, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статей 11, 509, 525, 526, 530, 627, 629, 929 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що експедитор виконав взяті на себе зобов`язання та надав комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення вантажів замовника відповідно до узгоджених сторонами заявок, тоді як відповідач не виконав належним чином зобов`язання з компенсації документально підтверджених витрат позивача (згідно з підписаним сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 25.07.2022 № 8888), необхідність понесення яких виникла в процесі надання послуг, передбачених пунктом 4.1 договору № SC/AF-SC/AF-007851, внаслідок чого виникла заборгованість ТОВ "Тривіта" в спірній сумі.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 (суддя Чебикіна С. О.) відкрито провадження в справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 (суддя Чебикіна С. О.), постановленою на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зустрічну позовну заяву ТОВ "Тривіта" повернуто заявнику без розгляду в зв`язку з неусуненням відповідачем недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі від 22.03.2023 про залишення без руху зустрічної позовної заяви.

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.05.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023, позов задоволено повністю.

Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 11, 509, 627, 628, 929, 931, 932 ЦК України, статей 173, 181, 188, 193, 202, 291 ГК України, статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статей 13, 74, 76- 79, 86, 269 ГПК України, з урахуванням яких суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) умовами укладеного між сторонами договору № SC/AF-SC/AF-007851 встановлено обов`язок відповідача компенсувати позивачу суми демереджу (детеншн), якщо замовник не доведе, що прострочення повернення відбулося з вини експедитора; 2) оскільки відповідач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження невиконання експедитором своїх зобов`язань за договором № SC/AF-SC/AF-007851 і заявками щодо належної організації перевезення та доставки вантажу до місця вивантаження та передачі вантажоотримувачу або щодо організації належного виконання залученими позивачем третіми особами, як того вимагає пункт 5.7 вказаного договору, то простій/затримка, за які нараховано демередж/детеншн, сталися не з вини експедитора, внаслідок чого замовник повинен компенсувати позивачу спірну суму додаткових витрат у виді демереджу/детеншн (штрафних санкцій), попередньо виставлених експедитору до відшкодування компанією-перевізником "Maersk".

Водночас суд апеляційної інстанції, відхиляючи твердження відповідача про те, що при отриманні та підписанні акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 25.07.2022 № 8888 співробітник відповідача не звернув уваги на включення до вказаного акта штрафу, а не вартості наданих послуг з організації перевезення, та тих обставин, що факт складання та підписання акта не є безумовним свідченням реальності господарської операції за договором № SC/AF-SC/AF-007851, зазначив, що наведене не спростовує передбачений пунктом 5.7 договору обов`язок замовника компенсувати експедитору розмір демередж/детеншн.

Разом з тим апеляційний суд, погодившись із доводами ТОВ "Тривіта" про невідповідність висновку суду першої інстанції щодо добровільного здійснення відповідачем часткової компенсації в сумі 596 799,96 грн, оскільки вказану суму було списано позивачем на підставі кредит-ноти, яку отримало ТОВ "ДСВ Логістика" від Компанії DSV Air & Sea SRL, зазначив, що вказаний помилковий висновок суду першої інстанції не призвів до ухвалення ним неправильного по суті рішення, а тому й не може бути достатньою підставою для його скасування, позаяк відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Тривіта" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень статті 22 ЦК України, статей 224, 226 ГК України, статей 6, 12, 13, 74, 79, 86, 210, 238, 269 ГПК України, наголошуючи на тому, що:

1) суди не врахували викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 916/3748/19 висновку щодо застосування положень статті 22 ЦК України та статей 224, 226 ГК України в подібних правовідносинах, а саме про те, що понесення витрат з понаднормового зберігання контейнерів і демереджу має відбуватися за умови наявності вини відповідача та відноситься до завдання збитків, які потребують доведення, внаслідок чого суди помилково визначили такі додаткові витрати без урахування наявності/відсутності вини та доказів понесення збитків;

2) внаслідок порушення вимог статті 6 ГПК України зустрічна позовна заява ТОВ "Тривіта" про розірвання договору № SC/AF-SC/AF-007851 та про стягнення 596 799,96 грн безпідставно отриманих грошових коштів не була приєднана до матеріалів справи та не була об`єднана в одне провадження з первісним позовом, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тоді як у разі недопущення судом першої інстанції вказаного процесуального порушення справа підлягала би розгляду за правилами загального позовного провадження, що в розумінні пункту 2 частини 3 статті 310 ГПК України є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд;

3) при прийняті позовної заяви до розгляду та відкритті провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження суд першої інстанції в ухвалі від 14.02.2023 не зазначив про те, що справа є малозначною відповідно до пункту 2 частини 5 статті 12 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції іншого учасника справи

7. ТОВ "ДСВ Логістика" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Тривіта" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі № 910/1955/23 та постановлено здійснити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.

З огляду на конкретні обставини справи, комплексність правової кваліфікації відносин, з яких виник спір, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального та процесуального права, а також з урахуванням Указу Президента України від 05.02.2024 № 49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" Верховний Суд розглядає справу № 910/1955/23 в розумний строк.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 13.09.2017 між ТОВ "ДСВ Логістика" (експедитор) і ТОВ "Тривіта" (замовник) укладено договір № SC/AF-SC/AF-007851, за умовами пунктів 1.1, 1.4, 1.5 якого експедитор за оплату та за рахунок замовника надає замовникові комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів замовника (надалі іменованих "вантажі") і вантажів замовника в 20-, 40- та понад 40-футових контейнерах стандартів ISO, в тому числі й збірних вантажів (надалі іменованих "контейнери з вантажами") від місця, зазначеного замовником, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом. Асортименти, кількість/обсяг вантажів, маршрут перевезення, способи транспортування та види транспорту, перевалки, зберігання, їх особливі умови, що вимагають більш докладної регламентації, умови фрахтування (букінгу), необхідність стафірування/розстафірування, а також спосіб доставки вантажів до місця призначення можуть обговорюватися сторонами в письмових інструкціях замовника/Заявках або в додаткових угодах, які є невід`ємними частинами цього договору. Замовник своєчасно та у повному обсязі оплачує експедитору вартість послуг, виконаних у межах даного договору. Експедитор за дорученням замовника здійснює взаєморозрахунки з усіма учасниками транспортного процесу, проводить оплату фрахту, а також мита, податків, зборів та інших обов`язкових платежів, передбачених законодавством України, а замовник зобов`язується компенсувати експедитору всі понесені у зв`язку з цим витрати.

10. Відповідно до пункту 4.1 договору № SC/AF-SC/AF-007851 вартість, ставки та тарифи виконуваних експедитором послуг, особливі умови перевезення, залежно від виду/асортименту вантажів, обговорюються сторонами в заявках та/або додаткових угодах до цього договору. У разі, якщо вартість послуг за тонну/одиницю/м3 вантажу виражена в іноземній валюті, оплата здійснюється в національній грошовій одиниці України - гривні, за курсом НБУ станом на момент виставлення рахунку, якщо інше не зумовлено сторонами в Заявці та/або додатковій угоді до цього договору. Встановлена додатковою угодою та/або Заявкою вартість (основна ставка) включає оплату тільки обговорених сторонами послуг. Будь-які інші послуги, передбачені сторонами як додаткові, оплачуються замовником додатково до погодженої вартості (основної ставки) за тарифами, обговореними сторонами в додаткових угодах та/або Заявках до цього договору або яким-небудь іншим способом у письмовій формі. Замовник також зобов`язується компенсувати всі документально підтверджені витрати експедитора, необхідність в яких виникла в процесі надання послуг, передбачених цим договором.

Пунктом 4.2 договору № SC/AF-SC/AF-007851 передбачено, що перелік і вартість послуг, а також ставки/розміри витрат експедитора, що пов`язані з наданням послуг та підлягають компенсації замовником, вказуються в рахунках експедитора. Сумою договору є сума всіх виставлених експедитором рахунків замовнику.

11. Згідно з пунктами 4.3, 4.4 договору № SC/AF-SC/AF-007851 (в редакції додаткової угоди від 24.04.2019 № 1) оплата послуг та компенсація витрат експедитора проводиться замовником протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту виставлення рахунку експедитором (у тому числі його передача здійснюється за допомогою електронного зв`язку в порядку, передбаченому цим договором) на поточний рахунок останнього. Після закінчення відвантаження партії вантажу та належного оформлення документів приймання-передачі, перевізних документів і актів на виконані додаткові послуги, експедитором складається акт прийому-передачi наданих послуг, що є фактом підтвердження виконання послуг, їх кількості та вартості.

В пункті 4.5 договору № SC/AF-SC/AF-007851 сторони погодили, що замовник підписує акт прийому-передачі наданих послуг, передає його експедитору протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його отримання. У разі незгоди замовника з актом прийому-передачі наданих послуг, останній зобов`язаний надати експедитору обґрунтовані заперечення в такий самий термін. У разі непідписання або неповернення акта та відсутності обґрунтованих заперечень у зазначений в цьому пункті договору термін, акт вважається підписаним замовником, a відповідні послуги вважаються належним чином наданими експедитором і прийнятими замовником.

Пунктом 4.6 договору № SC/AF-SC/AF-007851 передбачено, що замовник сплачує рахунки експедитора за додаткові послуги, виконані експедитором за заявками замовника, за фактичними витратами та/або за чинними тарифами та/або калькуляціями експедитора, якщо інше не було узгоджено сторонами в письмовій формі завчасно до початку відправлення/відвантаження вантажу/контейнерів з вантажами замовника.

12. За змістом пункту 5.7 договору № SC/AF-SC/AF-007851 замовник компенсує експедитору розмір демереджу та/або детеншена, нарахованого перевізником або агентом перевізника. Підставою для компенсації є рахунок перевізника або його агента. Замовник звільняється від обов`язку компенсувати розмір демереджу (детеншена), якщо доведе, що прострочення повернення відбулося з вини експедитора.

В пунктах 5.8, 5.9, 5.16 договору № SC/AF-SC/AF-007851 сторони домовилися, що експедитор не відповідає за простої суден, транспортних засобів з вантажами, що підлягають перевантаженню, робочої сили, перевантажувальних механізмів, які виникли з вини замовника або з причин, на які експедитор не має впливу. Замовник компенсує збитки експедитора, що виникли у зв`язку із простоєм та/або конфіскацією транспортних засобів з вантажем/контейнерами з вантажами замовника, з вини замовника та залучених замовником третіх осіб, у тому числі збитки, пов`язані з утриманням інших вантажів, що перебувають під контролем експедитора. Експедитор має право залучати третіх осіб до виконання своїх обов`язків за цим договором та укладати з ними договори від свого імені, при цьому експедитор відповідає за їх дії як за свої власні.

14. Пунктом 8.1 договору № SC/AF-SC/AF-007851 передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2017 року, але в будь-якому випадку до повного взаєморозрахунку між сторонами за надані послуги. У разі якщо жодна зі сторін за 20 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору не заявить про намір розірвати договір, термін дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.

15. 01.01.2022 між Компанією DSV Air & Sea SRL (експедитор-1) та ТОВ "ДСВ Логістика" (експедитор-2) укладено договір транспортного експедирування № AF-391/22, за умовами якого експедитор-1 бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок експедитора-2 організувати виконання визначених договором транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні будь-яким видом транспорту, пов`язаних з перевезенням вантажу та митним оформленням, а також зберіганням вантажу (далі - послуги) відповідно до умов, узгоджених сторонами у заявках до цього договору та/або додаткових угодах, та/або рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною договору, а експедитор-2 зобов`язується оплачувати надані експедитором-1 послуги.

16. На підставі пункту 1.4 договору № SC/AF-SC/AF-007851 сторони погодили такі заявки на організацію перевезення та експедирування вантажів:

від 12.06.2022 № SODS0008706 на суму 7424,03 EUR (контейнер MAEU4068259),

від 12.06.2022 року № SODS0008706 на суму 7919,24 EUR (контейнер MAEU4099218),

від 12.06.2022 № SODS0008706 на суму 7024,05 EUR (контейнер MAEU4112496),

від 12.06.2022 № SODS0008706 на суму 7424,03 EUR (контейнер MAEU4225698).

За умовами пункту 4 зазначених заявок ТОВ "ДСВ Логістика" та ТОВ "Тривіта" погодили додаткові витрати, які сплачуються замовником у випадку їх фактичного виникнення:

4.1. Догляд, зважування, рентген вантажу за вимогою державних, митних та інших органів (згідно з рахунками порту);

4.2. Зберігання вантажу в порту (згідно з рахунками порту);

4.3. Замовнику надається 48 годин на митне оформлення а вивантаження вантажу після прибуття вантажу до обумовленого митного терміналу. У випадку, якщо замовник не встигає вивантажити вантаж з автотранспорту замовник сплачує очікування автотранспорту (EUR 100/доба для вантажів в контейнерах, EUR 200/доба для негабаритних вантажів, якщо інше не передбачене у договорі);

4.4. У разі перевищення навантаження на осі ТЗ при перевезенні по території України (згідно з документами про сплату штрафів).

Пунктом 6 вказаних заявок визначено, що оплата послуг експедитора за узгодженою вартістю виконується таким чином - протягом 10 календарних днів з дати рахунку.

17. Наявними в матеріалах справи міжнародними товарно-транспортними накладними CMR підтверджується факт здійснення позивачем перевезень відповідно до зазначених узгоджених з відповідачем заявок на організацію перевезення та експедирування вантажів.

18. Відповідно до INVOISE RO322031932 на суму 21 340 USD, INVOISE RO322031262 на суму 2030 USD, INVOISE RO322032715 на суму 9000 USD Компанія DSV Air & Sea SRL нарахувала позивачу штраф за затримку та плату за простій вантажу відповідача на загальну суму 32 370 USD.

19. Позивач виставив відповідачу рахунок від 25.07.2022 № 4866 на суму 1 183 725,58 грн, що виходячи з курсу 36,5686 грн за 1 долар США станом на 25.07.2022, на момент виставлення рахунку еквівалентно 32 370 USD (32 370 USD х 36,5686 грн = 1 183 725,85 грн).

Крім того сторонами підписано без зауважень акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 25.07.2022 № 8888 на суму 1 183 725,58 грн.

20. 09.01.2023 ТОВ "ДСВ Логістика" отримало від Компанії DSV Air & Sea SRL кредит-ноту на суму 20 400 USD стосовно витрат (штраф за затримку) по контейнерам ТОВ "Тривіта": MAEU4068259, MAEU4099218, MAEU4112496, MAEU4225698.

Позивач в односторонньому порядку списав частину заборгованості відповідача в розмірі 596 799,96 грн, що на день списання еквівалентно 20 400 USD.

Позиція Верховного Суду

21. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

22. Відповідач у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 та пунктом 2 частини 3 статті 310 ГПК України, а саме:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

23. ТОВ "Тривіта" посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 916/3748/19 висновку щодо застосування положень статті 22 ЦК України та статей 224, 226 ГК України в подібних правовідносинах, а саме про те, що понесення витрат з понаднормового зберігання контейнерів та демереджу має відбуватися за умови наявності вини та відноситься до завдання збитків, які потребують доведення, внаслідок чого суди помилково визначили такі додаткові витрати без урахування наявності/відсутності вини та доказів понесення збитків.

24. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

25. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено в пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

26. Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування положень статті 22 ЦК України та статей 224, 226 ГК України в подібних правовідносинах (в контексті того, що понесення витрат з понаднормового зберігання контейнерів і демереджу має відбуватися за умови наявності вини відповідача та відноситься до завдання збитків, які потребують доведення), викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 916/3748/19, оскільки за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями спірні правовідносини в цій господарській справі та зазначеній справі не є подібними з огляду на істотні відмінності в фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних з правами та обов`язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає застосування вказаної правової позиції як нерелевантної під час вирішення цього господарського спору.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України

27. Водночас на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, відповідач посилається на те, що:

1) внаслідок порушення вимог статті 6 ГПК України зустрічна позовна заява ТОВ "Тривіта" про розірвання договору № SC/AF-SC/AF-007851 та про стягнення 596 799,96 грн безпідставно отриманих грошових коштів не була приєднана до матеріалів справи та не була об`єднана в одне провадження з первісним позовом, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тоді як у разі недопущення судом першої інстанції вказаного процесуального порушення справа підлягала би розгляду за правилами загального позовного провадження, що в розумінні пункту 2 частини 3 статті 310 ГПК України є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд;

2) при прийняті позовної заяви до розгляду та відкритті провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження суд першої інстанції в ухвалі від 14.02.2023 не зазначив про те, що справа є малозначною відповідно до пункту 2 частини 5 статті 12 ГПК України.

28. Верховний Суд погоджується з обґрунтованими доводами скаржника в частині допущеного судом першої інстанції істотного процесуального порушення, яке полягало в розгляді цієї справи не за правилами загального позовного провадження, з огляду на таке.

29. Відповідно до частин 2, 3 статті 6 ГПК України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

30. Імперативним положенням частини 7 статті 180 ГПК України передбачено, що у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

31. Як убачається з матеріалів справи, а саме з листа Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 № 02-13/331/23 (а.с.15 том 2), надісланого у відповідь на адвокатський запит представника відповідача Студзінського М. А., повторна зустрічна позовна заява ТОВ "Тривіта" від 18.04.2023 № 94-ГС/04/23 (про розірвання договору № SC/AF-SC/AF-007851 та про стягнення 596 799,96 грн), яка 18.04.2023 надійшла до суду разом з клопотанням про поновлення процесуального строку, тобто ще до ухвалення рішення від 08.05.2023 у справі № 910/1955/23, що переконливо свідчить про порушення місцевим господарським судом вимог частини 2 статті 6 ГПК (шляхом відсутності обов`язкової реєстрації позовної заяви в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі) та водночас зумовлює недотримання ним положень частини 7 статті 180 ГПК України, яке полягає в неправомірному розгляді цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 за вказаною позовною заявою було відкрито провадження в справі № 910/8810/23.

32. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту вказаної процесуальної норми вбачається, що відповідне процесуальне порушення (розгляд судом у порядку спрощеного позовного провадження справи, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження) є самостійною підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд, позаяк її застосування, на відміну від пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України, не залежить від підтвердження інших підстав касаційного оскарження.

33. Верховний Суд звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що згідно з пунктом 7 частини 3 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

34. Відповідно до підпункту "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

35. Натомість на порушення зазначених норм процесуального права оскаржувана постанова взагалі не містить мотивів відхилення судом апеляційної інстанції викладених в апеляційній скарзі доводів відповідача про відсутність реєстрації в автоматизованій системі документообігу Господарського суду міста Києва зустрічної позовної заяви ТОВ "Тривіта" від 18.04.2023 № 94-ГС/04/23 про розірвання договору № SC/AF-SC/AF-007851 та про стягнення 596 799,96 грн безпідставно отриманих коштів (а.с.6 том 2).

36. Отже, внаслідок порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (статей 6, 180, 277 ГПК України) зустрічна позовна заява ТОВ "Тривіта" про розірвання договору № SC/AF-SC/AF-007851 та про стягнення 596 799,96 грн безпідставно отриманих грошових коштів не була приєднана до матеріалів справи та не була об`єднана в одне провадження з первісним позовом, тоді як у разі недопущення судом першої інстанції вказаного процесуального порушення справа підлягала би розгляду за правилами загального позовного провадження, на що апеляційний суд помилково уваги не звернув, що в розумінні пункту 2 частини 3 статті 310 ГПК України є достатньою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд.

37. Натомість колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що при прийняті позовної заяви до розгляду та відкритті провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження суд першої інстанції в ухвалі від 14.02.2023 не зазначив про те, що справа є малозначною відповідно до пункту 2 частини 5 статті 12 ГПК України, з огляду на нижченаведене.

38. Відповідно до частини 3 статті 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

39. Згідно з частинами 1, 2 статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.

40. В свою чергу, пунктом 8 частини 4 статті 247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

41. Таким чином, справа, в якій ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може розглядатися господарським судом у порядку спрощеного позовного провадження як справа незначної складності, однак з урахуванням особливостей, передбачених статтею 252 ГПК України.

42. Відповідно до частин 5, 7 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

43. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 відкрито провадження в справі № 910/1955/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

44. Як убачається з матеріалів справи та правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, відповідач (скаржник) у встановлений процесуальним законом (частиною 7 статті 252 ГПК України) строк (протягом 15 днів з дня вручення зазначеної ухвали) взагалі не надав жодних заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

45. За таких обставин колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника в тій частині, що при прийняті позовної заяви до розгляду та відкритті провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження суд першої інстанції в ухвалі від 14.02.2023 нібито помилково не зазначив про те, що справа є малозначною відповідно до пункту 2 частини 5 статті 12 ГПК України.

Адже по-перше, з матеріалів справи не вбачається оскарження відповідачем в апеляційному порядку ухвали Господарського суду міста Києва від 11.04.2023, якою було повернуто без розгляду вказану зустрічну позовну заяву ТОВ "Тривіта", що позбавляє Верховний Суд надати вказаній ухвалі правову оцінку в межах розгляду спору по суті заявлених вимог.

По-друге, як пункт 2 частини 5 статті 12 ГПК України, так і положення статей 176, 247, 250, 252 ГПК України не містять вимог про те, що при відкритті провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження суд першої інстанції має зазначати про розгляд справи незначної складності як малозначної справи.

46. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала підтвердження під час касаційного провадження, в зв`язку з чим оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню саме з цієї підстави.

47. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, не розглянувши первісний позов у цій справі разом із зустрічною позовною заявою ТОВ "Тривіта" в порядку загального позовного провадження, як того вимагає імперативна норма частини 7 статті 180 ГПК України, дійшли передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "ДСВ Логістика" в повному обсязі, що є підставою для скасування оскаржуваних рішення та постанови і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

48. З наведених раніше мотивів Верховний Суд відхиляє викладені у відзиві на касаційну скаргу необґрунтовані доводи ТОВ "ДСВ Логістика" (в частині допущених судами порушень норм процесуального права).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

50. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли передчасного висновку про обґрунтованість позову, як наслідок, оскаржувані рішення і постанову ухвалено з порушенням норм процесуального права.

51. За змістом пункту 2 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

52. Відповідно до пункту 2 частин 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

53. Згідно з частиною 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

54. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, отримали часткове підтвердження під час касаційного провадження, істотні порушення норм процесуального права допустили суди першої та апеляційної інстанцій, в зв`язку з чим касаційну скаргу відповідача необхідно задовольнити, оскаржувані рішення та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

55. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід врахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого ухвалити обґрунтоване і законне судове рішення.

Розподіл судових витрат

56. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, то з урахуванням положень статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі № 910/1955/23 скасувати.

Справу № 910/1955/23 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай