Доказування в цивільному та кримінальному процесі, порядок їх збору та допустимість
Що вважають доказами, та якими вони бувають? Коли та як їх використовувати? За яких умов проводять доказування, та хто це робить? Читайте про все це докладніше на ✩ZakonOnline✩!
Поняття доказів
Докази — це певні аргументи, що активно використовуються у процесі судочинства різних напрямів (при розгляді цивільних, адміністративних та кримінальних справ). За ними встановлюють конкретні дані, що виступають вагомою підставою для прийняття судових рішень.
Зокрема, доказування фактів та обставин допомагає обгрунтувати певні вимоги або заперечення учасників судового процесу, та допомагають прийняти рішення по справі, що розглядається.
Класифікація доказів в цивільному та інших процесах
Ділити докази на окремі групи можна за різними класифікаційними ознаками. Наприклад, вони можуть бути спірними (підлягають більш детальній перевірці, можуть бути оскаржені) та беззаперечними (не підлягають сумніву).
Найпопулярнішою є класифікація доказів в цивільному процесі за формою:
- Письмові — майже всі паперові документи, в оригіналі або завірені нотаріально, в повному обсязі чи у вигляді витягів. Це чеки, квитанції, договори, рішення уповноважених органів, а також особисті листи, виписки з банківських рахунків, повідомлення тощо.
- Речові та електронні докази — зараз є невід’ємною частиною доказової бази. Зберігаються зазвичай у судових камерах схову чи за місцезнаходженням. Це можуть бути особисті речі учасників справи, графіки чи відеозаписи тощо.
- Експертні висновки – містять докладні результати проведених досліджень, обгрунтування та відповіді на конкретні питання.
- Показання свідків – мають чималу силу в процесі доказування окремих фактів. При опитуванні людей зберігаються принципи первинності (інформація з власних, а не з чужих слів), об’єктивності, прозорості та ін.
Важливі нюанси доказування
В нашій державі діє презумпція невинуватості. Тому тільки суд вирішує питання про допустимість доказів та необхідність їх розгляду і залучення. Зазвичай збір доказової бази проводять для:
- Уточнення окремих моментів, важливих для справи.
- Обгрунтування висунутих вимог чи заперечень.
- Доведення певних фактів, що мали чи мають місце.
Надання доказів — прямий обов’язок учасників судової справи. Але в окремих випадках обсяг доказової бази можуть розширювати, якщо суд вважатиме, що представлених доказів недостатньо для розгляду справи та винесення рішення по ній.
Суд має право:
- Ретельно перевіряти та досліджувати представлені докази в цивільному процесі, обравши методику на власний розсуд (додаткове опитування, проведення експертизи тощо).
- Давати їм власну оцінку (наприклад, за мірою важливості).
- Вимагати представлення доказів від позивача або відповідача.
- Відправляти справу на повторний розгляд (якщо вважає недостатніми зібрані та представлені докази).
Кожна сторона повинна довести ЦПК свою правоту, використавши для цього всі доступні, схвалені законом засоби.
Особливості судового розгляду справ кримінального характеру та врахування доказів в них
Адвокатська практика показує, що збирати докази в цивільному процесі трохи легше, аніж при розгляді інших справ. Хоча сама процедура збору та підготовки доказування може зайняти досить багато часу та зусиль. Щорічно до КПК України вноситься ряд правок та змін, аби зробити судові процеси більш простими та прозорими, а також сприяти закінченню незавершених справ, що тривають роками.
Вивчаючи обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, суд може приймати до уваги добровільне зізнання (як беззаперечний доказ вини відповідача), залучати профільних фахівців для вивчення окремих доказів тощо. Але факти та обставини, ніким зі сторін не оскаржені, не підлягають обов’язковому судовому дослідженню.
Порядок судового розгляду адміністративних справ та представленні в них доказів регулюється КУпАП (з врахуванням останніх змін та доповнень).
